Latin

Де Любов, Там І Бог - 3

Süzlärneñ gomumi sanı 1221
Unikal süzlärneñ gomumi sanı 539
36.6 süzlär 2000 iñ yış oçrıy torgan süzlärgä kerä.
43.0 süzlär 5000 iñ yış oçrıy torgan süzlärgä kerä.
45.6 süzlär 8000 iñ yış oçrıy torgan süzlärgä kerä.
Härber sızık iñ yış oçrıy torgan 1000 süzlärneñ protsentnı kürsätä.
— Проживете! Як будете
жити з Богом, то про живете!
Помовчав зще старий, усьмі-хнув ся і
сказав:
— Смотриж, Івасю, не кажи
хто підпалив! Чужий гріх по
брий, Бог два простить!
Обі руки, зложив старий під серцем,
зітхнув, протягнув ся і помер.
Іван не сказав на Гаврила і ніхто не
довідав ся від чого була пожежа. І
зійшло у Івана серце на Гаврила, і
дивував ся Гаврило, що Іван на него
нікому не доносить. Зразу бояв ся зго
Гаврило, а потому й привик. Перестали
сварити ся хло пи, перестала й їх
родина. Поки будували ся, жили обі
родини на однім обійстю; а коли
відбудовало ся село і обій-

- 39 —
стя розмістили ся ширше, Іван з
Гаврилом лишили ся знов сусідами в
однім гнїздї.
І жили Іван з Гаврилом по сусїдски так
само, як жили їх батьки. І памятаз Іван
Щербак на приказ батька і на Божу
у-станову, що гасити огонь треба в
початку. І коли зму хто зробить щось
злого то він не
о те дбаз, щоби відомстити ся за те, а о
те, як би міг направити. А коли зму хто
скаже ли хе слово, то він не о те дбаз,
щоби відповісти зще гірше, а якби
навчити зго не говорити так; а так само
учить своїх баб і дїтий. І розжив ся
Іван Щербак і став жити лїпше, нїж
давнїйше.
ПРИТЧА.
Виріс на гарній ниві бурян. І, щоби зго
знищити, властителі ниви скошували зго,
але від того бурян ще умножував ся. А
ось відвідав властителів ниви добрий і
мудрий господар і між иньшими науками,
які він їм давав сказав і про те, що
буряну не треба косити, бо від того він
лиш умно-жуз ся, а треба зго вимикати з
корінем.
Але властителі* ниви або не зауважали
між иньшими наука ми доброго господаря
науки про те, щоби не косити буряну але
щоб зго вимикати, або не розуміли зго,
або таки після свого рахунку не хотіли
сповняти тої ради. І стало ся так, що не
слухали ради, щоби не косити, але
вимикати бурян так як би зї і не було
ніколи і люди косили і дальше бурян і
дальше зго розмножували. І хоч бувалії
і слідуючих роках люди, що пригадували
властителям ниви на раду мудрого та
доброго ґазди, то вони їх не слухали і
поступали собі даль ше по давному.
І скошуваиз буряну, як він
лише покаже ся, стало не лише звичазм,
але сьвятим переда-нзм; і вона
заростала чим раз більше. Дійшло до
того, що на ниві був вже лише один бурян.
Люди журили ся тим і придумували всякі
средства, але лише не слухали ради, яку
їм вже давно був дав добрий і мудрий
господар. Аж ось по бачив один чоловік
той лихий стан, в якім находило ся поле.
Між забутими вказівками господаря
найшов він раду і на то, щоби буряну не
косити, але щоби вимикати зго з
ко-рінзм. І зму довело ся напімну ти
властителїв поля, щоби не поступали
собі так не мудро і що на сю дурницю вже
давно звернув їх увагу мудрий та до
брий ґазда.
І щож? - Намість того, щоби застановити
ся, чи наиімне пз того чоловіка
справедливе, чи нї, і коли воно
справедливе перестати бурян косити, а
коли не справедливе, то доказати зму
несправедливість зго нанімпеня, або
сказати, що р«і-да доброго і мудрого
чоловіка безпідставна і для них не обо-
— 31 —
вязуюча, властителі" поля не зробили нї
одно, нї друге, але обидили ся
напімненями того чоловіка і зачали зго
лаяти.
Одні називали зго гордим безумцем, який
думаз, що з поміж всіх він один зрозумів
науку ґазди; другі називали з-го
брехуном і казали, що він лихо вияснюз
науку господа-ра: а треті, забувши, що
він го ворив не свої слова, але толку
вав науку чоловіка, якого усї уважали
мудрим господарем — називали зго
злорадним чоловіком, що хоче розвести
бу-рян і позбавити людий поля. "Він каже,
що не треба косити буряну, таж як ми не
будемо зго нищити, то він розросте ся і
вже цілком знищить нам поле. І на що нам
відтак поля, коли мусимо на нїм плекати
бу ряни?" Так говорили люди і нарочно
замовчз'вали, що чоло вік не гово.рив
про те, що не треба нищити буряну, а
проте, що не треба зго косити, але
вимикати. І погляд, що той чо ловік або
брехун або дурак або хоче наробити
людям шко ди, утвердив ся так сильно, що
всі зго ганили висьмівали зго. і кілько
не наговорив ся та не папояснював ся
той чоловік, що він не лиш що не хоче
розмножувати буряну, але вла сне з
переконаний, що нищенз буряпів се одно
з головних за
нять хлібороба, що так розумів сю
справу і добрий мудрий господар, якого
слова він нагадуз, та зго не слухали. Се
дїляло ся тому, що люди без услівно
порішили, що той чоловік з або гордим
дураком, який відворотно толкуз слова
мудрого, доброго господаря, або злим
чоловіком, що завзи ваз людий не до
нищеня буря ну а до зго плеканя і
розмно-жуваня.
Оттаке саме лучило ся було й мені', коли
я вказав на вка зівки звангельскої
.науки, щоб не противити ся силоміцю
злу. Христос проповідував се прави ло а
по нїм через цілий час всї Зго правдиві
ученики. Але то му, що вони або
незамітили того правила, або тому, що не
зрозуміли зго, або тому, що виконанз
того правила видалось їм надто тяжким,
то чим більше часу минуло, тим більше
забувало ся на те правило, тим більше
віддалювало ся людське житз від того
правила і на конець прийшло до то го, до
чого дійшло тепер — до того що те
правило зачало видавати ся людям чимсь
новим нечуваним, чужим, ба навіть і
дурним. І зі мною стало ся то саме, що
стало ся з тим чоловіком який вказав
людям на давнїйшу раду доброго і
м}гдрого господаря про те, що
— 32 —
буряну не треба косити, але треба
вимикати зго з корінзм.
Як властителі' поля нарочно замовчали
те, що рада не полягала на тім, щоби не
нищити буряну але в тім щоби нищити зго
в розумний спосіб і як сказали: "не
будемо слухати сего чоловіка, — він
дурак, він каже, щоби не косити буря нів
але каже розмножувати їх," так і на мої
слова про те, що — аби винищити зло
після науки Христової, — не треба злу
силоміцю противити ся, але з коренем
зго нищити любовю, сказали люди: "не
будемо зго слухати, він дурак, він
радить не противити ся злу, щоби зло
задавило нас".
Я говорив, що після Христо вої науки
немож викорінити зла злом; що коли
противимо ся злу силою то зло лиш збіль
шаз ся; після Христової науки викоріняз
ся зло добром. "Бла гословіть тих що вас
ненавидять; молїть ся за них, що вас
ображають любіть ворогів ваших і не
будете мати ворогів!" Я говорив, що
після Христової науки ціле людське
житз, то борба з злом; злу противити ся
треба розумом і любовію. З поміж всїх
средств, якими противимо ся злу,
виключаз Христос одно нерозумне сред
ство противленя, а то — насильство, яке
лежить в тім, що боремо ся зі злом —
злом.
І сї мої слова зрозуміли так, наче-б я
казав, що Христос у-чив, що треба
противити ся злу. І веї ті, чиз житз
опирало ся на насильстві і кому через
те насильство було дороге, ра до
приняли таке толкованз мо їх слів а при
тім і слів Христових і вони признали, що
наука про непротнвленз злу з наукою
фалшивою, дурною, без божною і
злорадною. І люди зовеїм супокійно
роблять так дальше, що місто нищити зло
ще й омножують-зго.
Sez Ukrain ädäbiyättän 1 tekst ukıdıgız.
  • Büleklär
  • Де Любов, Там І Бог - 1
    Süzlärneñ gomumi sanı 4559
    Unikal süzlärneñ gomumi sanı 1734
    28.8 süzlär 2000 iñ yış oçrıy torgan süzlärgä kerä.
    37.5 süzlär 5000 iñ yış oçrıy torgan süzlärgä kerä.
    42.1 süzlär 8000 iñ yış oçrıy torgan süzlärgä kerä.
    Härber sızık iñ yış oçrıy torgan 1000 süzlärneñ protsentnı kürsätä.
  • Де Любов, Там І Бог - 2
    Süzlärneñ gomumi sanı 4541
    Unikal süzlärneñ gomumi sanı 1831
    25.3 süzlär 2000 iñ yış oçrıy torgan süzlärgä kerä.
    33.0 süzlär 5000 iñ yış oçrıy torgan süzlärgä kerä.
    37.5 süzlär 8000 iñ yış oçrıy torgan süzlärgä kerä.
    Härber sızık iñ yış oçrıy torgan 1000 süzlärneñ protsentnı kürsätä.
  • Де Любов, Там І Бог - 3
    Süzlärneñ gomumi sanı 1221
    Unikal süzlärneñ gomumi sanı 539
    36.6 süzlär 2000 iñ yış oçrıy torgan süzlärgä kerä.
    43.0 süzlär 5000 iñ yış oçrıy torgan süzlärgä kerä.
    45.6 süzlär 8000 iñ yış oçrıy torgan süzlärgä kerä.
    Härber sızık iñ yış oçrıy torgan 1000 süzlärneñ protsentnı kürsätä.