Latin

Життєва філософія кота Мура - 28

Общее количество слов 4284
Общее количество уникальных слов составляет 2042
28.2 слов входит в 2000 наиболее распространенных слов
39.4 слов входит в 5000 наиболее распространенных слов
46.0 слов входит в 8000 наиболее распространенных слов
Каждый столб представляет процент слов на 1000 наиболее распространенных слов
ads place
заледве освітлювали неф церкви, а в
бічні вівтарі кидали лише таємничий
відблиск. Статуї святих, неначе
пробуджені тим відблиском, ворушились,
мов привиди, і підступали ближче. Під
панікадилом, там, де було найсвітліше,
стояла відкрита труна, в якій лежало
тіло, і ченці, що оточували його, бліді й
непорушні, самі здавалися мерцями, які
встали опівночі з могил. Вони співали
глухими, хрипкими голосами монотонні
строфи реквієму, а коли замовкали, то
було чути тільки зловісний шум вітру
надворі, та ще дивно рипіли високі
вікна в церкві, наче духи померлих
стукали в будинок, у якому чули побожні
звуки поминальної молитви, Крейслер
наблизився до щільного ряду ченців і
впізнав у небіжчикові ад'ютанта
княжича Гек-тора.
І тоді прокинулись похмурі духи, що так
часто опановували його, і безжально
вп'ялися гострими пазурами в його
зранені груди.
- Уїдлива нечиста сило, - сказав він сам
до себе, - невже ти женеш мене сюди, щоб
цей закляклий юнак знов почав сходити
кров'ю, бо кажуть же, що рани в мерця
відкриваються, [625] коли до нього
наближається вбивця? Ха-ха! Хіба я не
знаю, що він геть зійшов кров'ю в ті
прикрі дні, коли спокутував свої гріхи
на смертній постелі? В ньому не
лишилося жодної краплі лихої крові,
якою він міг би отруїти свого вбивцю,
коли б той і підійшов до нього, а
Йоганнеса Крейслера й поготів, бо його
не стосується гадюка, яку він
розтоптав, коли вона вже висунула
гостре жало, щоб укусити його! Розплющ
очі, небіжчику, хай я твердо гляну тобі
в обличчя, щоб ти побачив, що на мені
нема гріха. Але ти не можеш їх
розплющити! Хто тобі наказав поставити
на карту життя проти життя? Нащо ти
затіяв облудну гру зі смертю? Ти не
думав програти її? Але риси твої, тихий,
блідий юначе, лагідні й добрі,
смертельна мука стерла сліди
мерзенного гріха з твого прекрасного
обличчя, і я міг би сказати, якби тепер
личили такі слова, що небо відкрило
перед тобою браму милосердя, бо в
грудях твоїх жила любов. Та ба! Що, як я
помилився в тобі? Що, як не ти й не лихий
демон, а моя щаслива зірка підняла твою
руку на мене, щоб порятувати мене від
жахливої долі, що чигає в пітьмі на мою
душу? То розплющ же очі, блідий юначе,
роздивися своїм утихомиреним поглядом
геть усе, якщо я навіть загину з жалю за
тобою або з жахливого, безмежного
страху, що чорна тінь, яка скрадається
за мною, от-от схопить мене. Так, глянь
на мене - але ні, ні, ти міг би глянути на
мене, як Леонгард Етлінгер, і я повірив
би, що ти - це він, і тоді тобі довелося б
кинутися зі мною в прірву, з якої я
часто чую його глухий, замогильний
голос. Але що це - ти всміхаєшся? Твої
щоки, твої уста червоніють? Хіба тебе не
влучила смертельна зброя? Ні, я не хочу
ще раз ставати з тобою на прю, але...
Розмовляючи сам із собою, Крейслер
машинально опустився на одно коліно і
сперся ліктями на друге. Та раптом він
рвучно схопився й напевне вчинив би
щось дивне й шалене, але тієї миті ченці
замовкли і хлопчики на криласі
заспівали під тихий супровід органа
«Salve regina»(1). Труну закрили, і ченці
врочисто рушили з церкви. Тоді похмурі
духи облишили бідолашного Йоганнеса, і,
прибитий сумом і горем, похиливши
голову, він подався за ченцями. Коли він
був уже біля самих дверей, з темного
кутка підвелася якась постать і швидко
пішла до нього. [626]
(1) «Вітаємо, царице» (лат.).
Ченці зупинилися, і свічки в їхніх
руках яскраво освітили високого
кремезного хлопця років
вісімнадцяти-двадця-ти. Обличчя його,
скривлене запеклою люттю, було
потворне, якщо не гірше, чорне волосся
збилося на голові, драна куртка зі
смугастого полотна ледве прикривала
голе тіло, а такі самі матроські штани
сягали тільки до литок, тому крізь це
вбрання видно було його геркулесівську
статуру.
- Проклятий, хто тобі наказав убити мого
брата? - нестямно крикнув хлопець, аж
луна покотилася по церкві, кинувся, як
тигр, на Крейслера і, мов кліщами,
схопив його за горло.
Та перше ніж Крейслер, нажаханий
несподіваним нападом, устиг подумати
про оборону, перед ним уже стояв отець
Кипріян і владним, гучним голосом
сказав:
- Джузеппе, нечестивий грішнику! Що ти
тут робиш? Де ти лишив матір? Негайно
забирайся геть! Велебний пане абате,
покличте монастирських служників, хай
вони викинуть із церкви цього
розбишаку!
Тільки-но Кипріян з'явився перед
хлопцем, той зразу ж відпустив
Крейслера.
- Ну, ну, - сердито буркнув він, - нема
чого зчиняти такий ґвалт через те, що
чоловік хоче обстати за своє право,
пане святий! Я й сам піду, не треба
нацьковувати на мене служників.
Сказавши це, хлопець вибіг у бічні
двері, які забули зачинити і якими він,
мабуть, і прокрався до церкви. З'явилися
монастирські служники, проте вирішили,
що нема сенсу гнатися за зухвальцем
глупої ночі.
У Крейслера була така натура, що
напруження, викликане незвичайними,
таємничими подіями, цілюще впливало на
його душу, коли йому щастило вийти
переможцем у сутичці з бурею, яка
загрожувала знищити його. Тому абата
здивував спокій Крейслера, коли той
другого дня прийшов до нього й розповів
про страшне враження, яке на нього за
таких незвичайних обставин справив
труп людини, що хотіла вбити його і що
її він, обороняючись, убив сам.
- Ні церква, ні світський закон, любий
Йоганнесе, - сказав абат, - не можуть
звинуватити вас у смерті того грішника
й визначити вам якусь кару. Проте ви ще
довго не здатні будете заглушити в собі
докори сумління, яке вам каже, що краще
було б самому загинути, ніж убити
ворога, і це доводить, що предвічному
приємніше, коли ми жертві [627] вуємо
своїм життям, аніж рятуємо його ціною
такого поквапного, кривавого вчинку. Та
поки що облишмо цю тему, бо я хочу
поговорити з вами про іншу, нагальнішу
справу. Хто із смертних може
передбачити, як наступна хвилина
поверне хід подій? Ще недавно я був
твердо переконаний, що для добра вашої
душі ніщо не може бути корисніше, ніж
зречення світу і вступ до нашого
ордену. Тепер я думаю інакше і радив би
вам, хоч які ви стали дорогі мені й милі
моєму серцю, якнайшвидше залишити
абатство. Не складіть про мене хибної
думки, любий Йоганнесе! Не питайте мене,
чому я, всупереч своєму переконанню,
скоряюсь волі іншої людини, яка
загрожує зруйнувати все, що я з такими
труднощами створив. Якби я навіть
захотів розповісти вам, що мене
спонукало повестись так, а не інакше, ви
однаково не зрозуміли б мене, для цього
треба бути глибоко втаємниченим у
справи церкви. Але все ж таки з вами я
можу говорити вільніше, ніж з будь-ким
іншим. Отже, знайте, що скоро
перебування в абатстві вже не даватиме
вам того добродійного спокою, який
давало досі, ба навіть високим
пориванням вашої душі завдадуть
смертельного удару, і монастир стане
для вас похмурою, безпросвітною
в'язницею. Весь монастирський устрій
міняється, волі, що поєднується з
благочестивими звичаями, настає край, і
в цих стінах скоро запанує невблаганно
суворий, понурий дух чернечого
фанатизму. О Йоганнесе, ваші чудові
гімни більше не підноситимуть наш дух
до справжньої високої побожності, хор
буде скасований, і скоро ми вже тут
нічого не чутимем, крім одноманітних
респонзоріїв, які насилу співатимуть
хрипкими, фальшивими голосами
найстарші з наших братів.
- І все це відбувається за вказівкою
зайшлого ченця Кипріяна? - спитав
Крейслер.
- Так, - майже тужно відповів абат,
опустивши очі, - так, на його бажання,
дорогий Йоганнесе, і я не винен, що
нічого не можна змінити. Втім, - після
короткої мовчанки врочисто додав він,
підвищивши голос, - втім, усе, що зміцнює
церкву і додає їй блиску, має
здійснитися, і ніяка жертва не завелика
для цього!
- Хто ж цей високий, всевладний святий,
який наказує вам, який самим лише
словом здатен прогнати вбивцю, що
вчепився мені в горло? - понуро спитав
Крейслер.
- Ви, любий Йоганнесе, - відповів абат, -
уплутані в таємницю, якої до кінця не
знаєте. Та скоро ви довідаєтесь [628] про
неї більше, може, навіть більше за мене
і довідаєтесь усе це від майстра
Абрагама. Кипріян, якого ми тепер ще
звемо своїм братом, - один із обраних.
Він сподобився вступити в
безпосередній стосунок із предвічними
силами небесними, і ми вже тепер
повинні шанувати в ньому святого. А що
стосується того зухвальця, який під час
поминальної служби закрався до церкви
і схопив вас за горло, то він просто
приблудний напівбожевільний циган, наш
управитель уже кілька разів наказував
дати йому доброї прочуханки за те, що
він крав у селян ситих курей по
курниках. Щоб вигнати його, якраз не
треба було особливого чуда. - Коли абат
казав ці останні слова, в кутиках його
рота на мить майнула ледь помітна
іронічна посмішка і так само швидко
зникла.
Крейслєрові стало так прикро на душі,
наче його хтось тяжко скривдив. Він
зрозумів, що абат, з усім своїм розумом
і сердечністю, дурив його і що всі
докази, які він тоді наводив, щоб
намовити його, Крейсл ера, піти в
монастир, так само служили якійсь
іншій, прихованій меті, як і ті, що до
них тепер удавався абат, навертаючи
його на протилежний шлях. Крейслер
вирішив залишити абатство, щоб цілком
звільнитися від усіх цих таємниць, які
могли так обплутати його, коли б він
лишився тут довше, що йому вже не було б
рятунку. Та тільки-но він подумав про
те, що тепер може відразу ж вернутися в
Зіггартсгоф, до майстра Абрагама, що
там знов побачить її, знов почує її,
володарку всіх своїх думок і мрій, як у
серці в нього щось солодко защеміло, -
то озвалася палка любовна тута.
Глибоко замислившись, Крейслер ішов
головною алеєю парку, коли його
наздогнав отець Гілярій і відразу ж
почав:
- Ви були в абата, Крейслере, і він
сказав вам усе! Ну що, хіба я не мав
рації? Ми всі пропали! Цей превелебний
комедіант... Ох, вихопилося слово! Але ми
тут самі з вами! Коли він - ви знаєте, про
кого я кажу, - з'явився у сутані до Риму,
його святість папа відразу ж дав йому
аудієнцію. Він упав ниць і поцілував
пантофлю. Але його святість все не
давав йому знаку вставати, і він
пролежав так цілу годину. «Це буде
перша твоя церковна покута», - гримнув
на нього його святість, коли нарешті
дозволив йому підвестись, і прочитав
довге казання про гріховні манівці, на
які збився Кипріян. Потім він уже в
потайних покоях отримав докладні
настанови і вирушив у похід! Давно вже в
нас не було жодного святого! Чудо - ну,
ви ж бачили картину, Крейслере, [629] -
чудо, кажу я, набуло свого остаточного
вигляду аж там, у Римі. Я тільки чесний
чернець-бенедиктинець, непоганий praefectus
chori(1), з чим, я думаю, ви погодитесь, і
люблю випити чарчину ніренштайнера чи
вюрцбурзького на славу єдиноспасевної
церкви, але... одна втіха, що він недовго
тут сидітиме. Йому треба мандрувати.
Monachus in claustro non valet ova duo: sed quando est extra, bene valet
triginta(2). Бо він, мабуть, і справді почне
творити чудеса. Дивіться, Крейслере,
дивіться, он він іде сюди алеєю. Він
угледів нас і вже знає, яку йому корчити
міну.
(1) Регент хору (лат.).
(2) Чернець у монастирі не вартий і двох
яєць, та коли він за його межами, то
вартий і тридцять (лат.).
Крейслер побачив ченця Кипріяна, що
повільною, врочистою ходою, звівши очі
до неба й молитовно склавши руки, немов
охоплений побожним захватом,
наближався до них тінистою алеєю.
Гілярій швидко пішов геть, але Крейслер
лишився, задивившись на ченця. У його
обличчі, у всій його істоті було щось
чудне, своєрідне, що відрізняло його
від усіх людей. Велика, незвичайна доля
лишає на людині видимі сліди, тож могло
бути, що й чудесний талан Кипріяна
надав його зовнішності теперішнього
вигляду.
Чернець, у своєму екстазі не помітивши
Крейслера, хотів пройти мимо, але тому
раптом забаглося заступити дорогу
суворому посланцеві глави церкви,
запеклому гонителеві найпрекраснішого
з мистецтв. Так він і зробив, сказавши:
- Дозвольте, велебний отче, скласти вам
подяку. Ви своїм вагомим словом дуже
вчасно звільнили мене від рук того
брутального цигана, а то він задушив би
мене, ніби вкрадену курку!
Чернець немов прокинувся зі сну. Він
провів рукою по чолу і втупився в
Крейслера довгим поглядом, наче
силкувався пригадати, де він його
бачив. Та ось обличчя його ще дужче
спохмурніло і прибрало грізного,
затятого виразу, очі гнівно спалахнули,
і він вигукнув гучним голосом:
- Зухвалий блюзніре! Ви заслужили, щоб я
лишив вас скніти в гріхах! Хіба ви не
той, хто своїм світським бреньканням
споганює священну церковну службу,
найшляхетні-шу опору релігії? Не той,
хто тут суєтними штуками задурманює
побожні душі, які відвертаються від
святого і віддаються світським
веселощам у цілій зливі пісень? [630]
Крейслера образили ці божевільні
докори, але безглузда пиха фанатичного
ченця, що орудував такою легкою зброєю,
додала йому духу.
- Якщо гріх, - сказав Крейслер дуже
спокійно, твердо дивлячись ченцеві у
вічі, - якщо гріх славити Всевишнього
мовою, яку він сам нам дав, щоб цей
небесний дарунок будив у наших грудях
найпалкішу, найглибшу побожність, ба
навіть пізнання потойбічного, якщо
гріх на серафічних крилах співу
здійматися над усім земним і в
благочестивій любові й тузі прагнути
до найвищого, то ви маєте слушність,
велебний отче, я великий грішник. Але
дозвольте мені дотримуватись іншої
думки і непохитно вірити, що церковній
службі бракувало б справжньої величі
священного захвату, якби співові
довелось замовкнути.
- То моліться пречистій Діві, - відповів
чернець холодно й суворо, - щоб вона
зняла полуду з ваших очей і ви змогли
побачити свою гріховну помилку.
- Одного композитора(1), - лагідно
усміхаючись, мовив Крейслер, - хтось
спитав, як у нього виходить, що всі його
церковні твори сповнені побожного
захвату. «Якщо в мене щось не виходить з
композицією, - відповів йому щирий, як
дитина, благочестивий майстер, - я,
ходячи по кімнаті, проказую кілька
разів «Богородицю», і тоді до мене
вертаються музичні ідеї». Той самий
майстер казав про свій інший великий
духовний твір(2): «Лише дійшовши до
половини композиції, я помітив, що вона
мені начебто вдалася. Я ніколи не був
такий благочестивий, як тоді, коли
працював над нею, щодня я вклякав і
молив Бога, щоб він дав мені силу
щасливо докінчити цей твір». Мені
здається, велебний отче, що ні цей
майстер, ні старий Палестріна не
творили нічого гріховного і що тільки
затверділе в аскетичній запеклості
серце не здатне відчути високої
побожності церковних гімнів.
(1) Йозефа Гайдна. (Прим, автора).
(2) «Створення світу». (Прим, автора).
- Нікчемна людино! - гнівно вигукнув
чернець. - Та хто ти такий, щоб я
сперечався з тобою, коли ти повинен
валятися в поросі переді мною? Геть з
абатства, не споганюй більше святині
своєю присутністю!
Глибоко обурений владним тоном ченця,
Крейслер палко вигукнув:
- А хто ти, божевільний ченче, що хочеш
піднестися над усім людським? Невже ти
народився вільним, без гріха? [631] Невже
в голові твоїй ніколи не снувалися
пекельні думки? Невже ти ніколи не
збивався зі слизької стежки, яку собі
обрав? І якщо пресвята Діва справді в
милосерді своєму вирвала тебе з
обіймів смерті, що її ти, мабуть,
заслужив якимось жахливим злочином, то
зробила так для того, щоб ти в покорі
визнав і спокутував свої гріхи, а не
блазнював, вихваляючись ласкою неба, ба
навіть німбом святого, якого ти ніколи
не сподобишся!
Чернець уп'явся в Крейслера лютим,
зненависним поглядом і щось у нестямі
забелькотів.
- І коли ти, - повів далі Крейслер, ще
дужче розпалюючись, - коли ти, гордий
ченче, носив ще це вбрання...
На цьому слові Крейслер підніс ченцеві
до очей портрет, отриманий від майстра
Абрагама. Та, тільки-но побачивши його,
він, ніби в нестямному розпачі, вдарив
себе кулаками по лобі і так страшно
застогнав, наче йому хто завдав
смертельної рани.
- Ти забирайся звідси! - крикнув
Крейслер. - Ти забирайся геть із
монастиря, злочинний ченче!.. Ха-ха,
праведнику! Може, здибаєш отого
курокрада, з яким ти злигався, то скажи
йому, що ти не можеш і не хочеш боронити
мене вдруге, але хай він стережеться і
тримається чимдалі від моєї горлянки, а
то я наштрикну його, мов жайворонка, чи
так, як його брата, бо якщо треба когось
наштрикнути...
Тієї миті Крейслер сам себе вжахнувся.
Чернець стояв перед ним закляклий,
непорушний, і досі притискаючи
стиснені кулаки до чола, неспроможний
не те що слово сказати, а навіть
розтулити рота. Зненацька Крейслерові
вчулося, наче поблизу в кущах щось
зашаруділо. Чи не вискочить звідти
шалений Джузеппе й не нападе на нього? І
він побіг геть від того місця. Ченці
саме співали на криласі вечірню, і він
подався до церкви, сподіваючися там
заспокоїти свою до краю схвильовану,
тяжко вражену душу.
Служба закінчилась, ченці спустилися з
криласа, погасли свічки. Крейслер
повернувся думками до старого
побожного майстра, якого згадував у
своїй суперечці з ченцем Кип-ріяном. У
ньому забриніла музика, благочестива
музика, - то співала Юлія, - і люта буря в
його грудях ущухла. Він хотів пройти
через бічну капличку, двері з якої
виходили в довгий коридор, а коридор
вів до східців, якими Крейслер
підіймався до своєї келії. [632]
Та коли він увійшов до каплиці, з
підлоги насилу підвівся якийсь
чернець, що досі лежав долілиць перед
чудотворним образом діви Марії. При
тьмяному світлі незгасимої лампади
Крейслер упізнав ченця Кипріяна. Той
був змучений і жалюгідний, наче щойно
опритомнів. Крейслер простяг руку, щоб
допомогти йому, і тоді чернець озвався
тихим тремтливим голосом:
- Я вас упізнав, ви Крейслер! Згляньтесь,
не покиньте мене, допоможіть мені
добратися он до тієї сходинки, я там
відпочину, але й ви сядьте біля мене,
ближче, щоб ніхто, крім Богородиці, нас
не почув. Пожалійте мене, - повів далі
чернець, коли вони посідали на сходинці
вівтаря, - змилуйтесь! Довіртесь мені -
скажіть, чи ви не від старого Се-веріно
отримали той фатальний портрет? І чи ви
знаєте всю ту страшну таємницю?
Крейслер щиро признався, що отримав той
портрет від майстра Абрагама Ліскова,
і, нічого не приховуючи, розповів про
подію в Зіггартсгофі та про те, як він,
дещо зіставивши, запідозрив якийсь
жахливий злочин. Видно, портрет
викликає яскравий спогад про нього, а
також страх перед викриттям. Чернець
вислухав Крейслерову розповідь, деякі
місця з якої глибоко вразили його, і
хвилину помовчав. Тоді озвався трохи
бадьорішим, твердішим голосом:
- Вам, Крейслере, відомо так багато, що
ви повинні знати все. Слухайте ж. Той
княжич Гектор, що важився на ваше життя,
- мій менший брат. Ми з ним сини одного
батька, князя, і я успадкував би трон,
якби його не перекинула буря часу. Коли
спалахнула війна, обидва ми пішли у
військо, і служба привела спочатку
мене, а згодом і мого брата до Неаполя. Я
в ті роки віддавався всім гидотним
насолодам світу, а надто ж опанувала
мене шалена жага до жіноцтва. В мене
була коханка, одна танцівниця, така
сама гарна, як і нечестива, а крім того,
я бігав за непутящими дівчатами, хоч би
де вони мені траплялися.
Сталося так, що одного дня, коли вже
сутеніло, я по Моло йшов назирці за
двома такими створіннями. Я їх був
майже наздогнав, коли це зовсім поряд
слух мені різонув пронизливий голос:
«Такий милий княжич, а такий шалапут!
Бігає за простими дівками, коли міг би
лежати в обіймах найкращої в світі
князівни!» Погляд мій упав на стару
обшарпану циганку, яку я кілька днів
тому бачив на вулиці Толедо, коли її
забирала варта за те, що у сварці вона
збила [633] ковінькою з ніг водовоза, хоч
який дужий той здавався. «Що тобі від
мене треба, стара відьмо?» - крикнув я
тій жінці, але вона миттю вилила на мене
ціле відро найогиднішої, найбруднішої
лайки. Навколо нас швидко зібралась
юрба роззяв, що реготали, аж за боки
бралися, з мого збентеження. Я хотів
утекти, але стара, не встаючи з місця,
схопила мене за полу й тихо сказала,
скрививши своє бридке обличчя в
глузливій посмішці: «Ох, княжичу,
золотко моє, то ти не хочеш побути біля
мене? Не хочеш послухати про
гарнесеньке янголятко, що вклепалося в
тебе?» На цьому слові стара насилу
підвелася, мов обценьками стискаючи
мої руки, і зашепотіла мені на вухо про
молоду дівчину, гарну й милу, мов ясний
день, і ще невинну. Стара видалася мені
звичайною звідницею, а що я не мав
наміру вплутуватися в нову любовну
пригоду, то вирішив відкупитися від неї
кількома дукатами. Проте вона не взяла
грошей і, голосно сміючись, гукнула
мені навздогін: «Ну йди собі, йди,
соколику, скоро ти сам шукатимеш мене з
великою тугою в серці!» Минув якийсь
час, я більше не згадував про ту
циганку, коли це одного дня, гуляючи
алеєю Вілла Реале, я помітив поперед
себе дівчину, що здалася мені
дивовижно, неймовірно милою. Я
поквапився випередити її, і коли
побачив її в обличчя, то подумав, що
мені відкрилися осяйні небеса
справжньої краси. Я, бачите, думав тоді
так, як думає грішник, і те, що я тепер,
коли мені не личило б та, мабуть, і не
вдалося б багато говорити про земну
красу, переповідаю ті нечестиві думки,
краще за будь-які описи засвідчить
незвичайні чари, якими предвічний
уквітчав милу Анджелу. Збоку біля тієї
дами йшла чи, пак, шкандибала,
спираючись на ціпок, пристойно
вдягнена жінка дуже поважного віку, що
впадала в око лише завдяки своїй
неймовірній товщині й чудній
незграбності. Хоч убрання на ній було
зовсім інше, а очіпок спускався низько
на чоло, я миттю впізнав у тій жінці
циганку з Моло. А коли вона криво
посміхнулася й ледь кивнула головою, я
остаточно переконався, що не помиливсь.
Я не міг відвести очей від
несподіваного дива. Красуня опустила
очі долу, віяло випало з її руки. Я
швидко підняв те віяло і, подаючи його,
доторкнувся до її пальців - вони
затремтіли. І тоді в мені спалахнуло
полум'я проклятої пристрасті, але я не
здогадувався, що настала перша хвилина
жахливого випробування, яке небо
наслало на мене. Геть приголомшений,
розгублений, я майже не помітив, як
дівчина [634] зі своєю старою супутницею
сіла в карету, що стояла в кінці алеї. Я
отямився, коли вже карета рушила з
місця, і тоді, мов шалений, кинувся
навздогін за нею. Я ще якраз устиг
побачити, що карета зупинилася біля
будинку на короткій вузенькій вуличці,
яка виходить на велику площу Ларго
делле Піане. Дама та її супутниця
злізли, і, оскільки карета зразу ж
від'їхала, коли вони зайшли до будинку,
я мав підстави припустити, що там було
їхнє помешкання. На площі Ларго делле
Піане жив мій банкір, синьйор
Алессан-дро Сперці, і я вирішив, сам не
знаю чому, навідати його. Гадаючи, що я
завітав у справах, він дуже
багатослівно почав розповідати мені, в
якому вони стані. Але в мене на думці
була тільки та дама, я не міг ані
говорити, ані слухати щось інше, отож
замість підтримувати розмову я
розповів синьйорові Сперці про свою
сьогоднішню пригоду. Виявилося, що
синьйор Сперці знав про мою красуню
більше, ніж я міг сподіватися. Бо саме
він кожні півроку одержував для тієї
дами солідні грошові перекази від
одного торгового дому в Аугсбурзі.
Звали її Анджела Бенцоні, а стару - пані
Магдала Зігрун. Синьйор Сперці, в свою
чергу, мав складати тому аугсбурзькому
торговому домові якнайдокладніший
звіт про життя дівчини, і, оскільки ще
до того, як він почав порядкувати її
майном, йому було доручено керувати її
вихованням, його можна було вважати до
певної міри її опікуном. Банкір гадав,
що ця дівчина - плід заборонених
стосунків між особами найвищого стану.
Я висловив синьйорові Сперці свій
подив з приводу того, що такий скарб
довірено дуже непевній жінці, - адже та
стара тиняється вулицями в брудному
циганському дранті і, мабуть, не від
того, щоб зіграти роль звідниці. Але
банкір запевнив мене, що немає
вірнішої, турботливішої няньки за ту
стару, яка приїхала сюди зі своєю
вихованкою, ще коли тій було лише два
роки. А що іноді нянька вбирається
циганкою, то це просто чудернацька
примха, яку їй прощають у цій країні, де
кожному дозволено надягти маску... Але я
повинен розповідати коротко! Незабаром
стара, нап'явши своє циганське вбрання,
розшукала мене й сама привела до
Анджели, яка, вся зашарівшись, з милою
дівочою сором'язливістю освідчилась
мені в коханні. Збитий з пантелику, я
все ще мав стару за ницу звідницю, що
розплоджує гріх, але невдовзі
переконався в протилежному. Анджела
була цнотлива й чиста, мов сніг, і там,
де я гадав віддатися гріховним утіхам,
я навчився [635] вірити в доброчесність,
яку тепер, звісно, мушу визнати за
пекельну ману, наслану дияволом. І що
дужче розпалювалась моя пристрасть, то
більше піддавався я старій, яка
безперестанку нашіптувала мені на
вухо, що я повинен побратися з Анджелою.
Шлюб наш мав відбутися таємно, але
колись настав би день і я привселюдно
увінчав би чоло своєї дружини
князівською діадемою. Анджела, мовляв,
такого самого роду, як і я.
Ми повінчалися в каплиці церкви Сан
Філіппо. Мені здавалося, ніби я
потрапив до раю. Я порвав усі свої
зв'язки, полишив службу, мене більше не
бачили в тих колах, де я раніше
по-блюзнірському віддавався всілякій
розпусті. Але саме ця зміна способу
життя й зрадила мене. Танцівниця, яку я
кинув, вистежила, де я буваю щовечора, й
відкрила моєму братові таємницю мого
кохання, гадаючи посіяти в його душі
зерно своєї помсти. Брат мій прокрався
за мною до Анджели й застав мене в її
обіймах. Гектор жартівливо вибачився
за свою недоречну появу й почав мені
дорікати, що я, мовляв, надто
самозакоханий, що я ніколи не
обдаровував його щирою, дружньою
довірою, проте я добре помітив, як його
вразила неземна врода Анджели. Іскра
викресалась, і в серці його спалахнуло
полум'я несамовитої пристрасті. Він
приходив часто, хоча лише в ті години,
коли знав, що застане там мене. Мені
раптом здалося, ніби Анджела відповіла
на його божевільне кохання, і всі фурії
ревнощів накинулись на мене,
роздираючи мені груди. Я пізнав, що таке
пекло з його жахами! Якось, зайшовши до
Андже-линих покоїв, я немов почув
Гектарів голос у сусідній кімнаті. З
помертвілим серцем я став мов укопаний.
Зненацька з сусіднього покою вискочив,
мов божевільний, Гектор, весь червоний,
з дико витріщеними очима. «Більше ти,
клятий, не стоятимеш мені поперек
дороги!» - вигукнув він, пінячися з люті,
вихопив кинджал і вгородив його мені по
саме руків'я в груди. Хірург, якого
покликали, сказав, що пробито серце.
Пресвята діва Марія появила чудо, знов
подарувавши мені життя.
Останні слова чернець проказав тихим
тремтячим голосом і, здавалося, поринув
у похмурі роздуми.
- А що ж, - спитав Крейслер, - а що ж
сталося з Анджелою?
- Коли вбивця хотів натішитись плодами
свого лиходійства, - відповів чернець
глухим, замогильним голосом, - [636]мою
кохану схопили смертельні корчі, й вона
в його обіймах попрощалася з білим
світом. Отрута...
Мовивши це слово, чернець повалився
долілиць і захрипів, ніби помираючи.
Крейслер смикнув за било дзвона і
зірвав на ноги весь монастир. Збіглися
ченці й віднесли зомлілого Кипріяна до
монастирського шпиталю.
Наступного ранку Крейслер застав абата
в незвичайно доброму гуморі.
- Ха-ха! - привітав той Крейслера.- Ха-ха,
мій Йоган-несе, ви не хочете повірити,
що й у наші часи трапляються чудеса, а
вчора в церкві самі сотворили
найбільше чудо, яке тільки може бути.
Скажіть, що ви зробили з нашим
гордовитим святим, що він лежить, немов
розкаяний, упосліджений грішник і,
по-дитячому боячись смерті, слізно
благає нас усіх простити йому те
бажання стати вище за нас? Невже ви
Вы прочитали 1 текст из Украинский литературы.
Следующий - Життєва філософія кота Мура - 29
  • Части
  • Життєва філософія кота Мура - 01
    Общее количество слов 4204
    Общее количество уникальных слов составляет 2084
    27.8 слов входит в 2000 наиболее распространенных слов
    40.0 слов входит в 5000 наиболее распространенных слов
    47.0 слов входит в 8000 наиболее распространенных слов
    Каждый столб представляет процент слов на 1000 наиболее распространенных слов
  • Життєва філософія кота Мура - 02
    Общее количество слов 4329
    Общее количество уникальных слов составляет 2074
    28.2 слов входит в 2000 наиболее распространенных слов
    40.7 слов входит в 5000 наиболее распространенных слов
    47.6 слов входит в 8000 наиболее распространенных слов
    Каждый столб представляет процент слов на 1000 наиболее распространенных слов
  • Життєва філософія кота Мура - 03
    Общее количество слов 4169
    Общее количество уникальных слов составляет 2070
    28.3 слов входит в 2000 наиболее распространенных слов
    40.1 слов входит в 5000 наиболее распространенных слов
    46.3 слов входит в 8000 наиболее распространенных слов
    Каждый столб представляет процент слов на 1000 наиболее распространенных слов
  • Життєва філософія кота Мура - 04
    Общее количество слов 4228
    Общее количество уникальных слов составляет 2064
    28.3 слов входит в 2000 наиболее распространенных слов
    39.7 слов входит в 5000 наиболее распространенных слов
    46.2 слов входит в 8000 наиболее распространенных слов
    Каждый столб представляет процент слов на 1000 наиболее распространенных слов
  • Життєва філософія кота Мура - 05
    Общее количество слов 4270
    Общее количество уникальных слов составляет 1994
    28.9 слов входит в 2000 наиболее распространенных слов
    40.1 слов входит в 5000 наиболее распространенных слов
    47.5 слов входит в 8000 наиболее распространенных слов
    Каждый столб представляет процент слов на 1000 наиболее распространенных слов
  • Життєва філософія кота Мура - 06
    Общее количество слов 4354
    Общее количество уникальных слов составляет 2044
    30.3 слов входит в 2000 наиболее распространенных слов
    42.6 слов входит в 5000 наиболее распространенных слов
    49.9 слов входит в 8000 наиболее распространенных слов
    Каждый столб представляет процент слов на 1000 наиболее распространенных слов
  • Життєва філософія кота Мура - 07
    Общее количество слов 4383
    Общее количество уникальных слов составляет 2048
    30.3 слов входит в 2000 наиболее распространенных слов
    41.9 слов входит в 5000 наиболее распространенных слов
    48.6 слов входит в 8000 наиболее распространенных слов
    Каждый столб представляет процент слов на 1000 наиболее распространенных слов
  • Життєва філософія кота Мура - 08
    Общее количество слов 4275
    Общее количество уникальных слов составляет 1926
    29.5 слов входит в 2000 наиболее распространенных слов
    41.6 слов входит в 5000 наиболее распространенных слов
    48.5 слов входит в 8000 наиболее распространенных слов
    Каждый столб представляет процент слов на 1000 наиболее распространенных слов
  • Життєва філософія кота Мура - 09
    Общее количество слов 4187
    Общее количество уникальных слов составляет 1966
    29.2 слов входит в 2000 наиболее распространенных слов
    42.8 слов входит в 5000 наиболее распространенных слов
    49.5 слов входит в 8000 наиболее распространенных слов
    Каждый столб представляет процент слов на 1000 наиболее распространенных слов
  • Життєва філософія кота Мура - 10
    Общее количество слов 4216
    Общее количество уникальных слов составляет 2043
    29.5 слов входит в 2000 наиболее распространенных слов
    39.8 слов входит в 5000 наиболее распространенных слов
    46.0 слов входит в 8000 наиболее распространенных слов
    Каждый столб представляет процент слов на 1000 наиболее распространенных слов
  • Життєва філософія кота Мура - 11
    Общее количество слов 4168
    Общее количество уникальных слов составляет 2030
    29.1 слов входит в 2000 наиболее распространенных слов
    40.7 слов входит в 5000 наиболее распространенных слов
    48.2 слов входит в 8000 наиболее распространенных слов
    Каждый столб представляет процент слов на 1000 наиболее распространенных слов
  • Життєва філософія кота Мура - 12
    Общее количество слов 4316
    Общее количество уникальных слов составляет 2064
    30.5 слов входит в 2000 наиболее распространенных слов
    43.7 слов входит в 5000 наиболее распространенных слов
    50.9 слов входит в 8000 наиболее распространенных слов
    Каждый столб представляет процент слов на 1000 наиболее распространенных слов
  • Життєва філософія кота Мура - 13
    Общее количество слов 4305
    Общее количество уникальных слов составляет 1987
    29.5 слов входит в 2000 наиболее распространенных слов
    41.0 слов входит в 5000 наиболее распространенных слов
    48.9 слов входит в 8000 наиболее распространенных слов
    Каждый столб представляет процент слов на 1000 наиболее распространенных слов
  • Життєва філософія кота Мура - 14
    Общее количество слов 4268
    Общее количество уникальных слов составляет 2016
    30.2 слов входит в 2000 наиболее распространенных слов
    42.5 слов входит в 5000 наиболее распространенных слов
    50.1 слов входит в 8000 наиболее распространенных слов
    Каждый столб представляет процент слов на 1000 наиболее распространенных слов
  • Життєва філософія кота Мура - 15
    Общее количество слов 4208
    Общее количество уникальных слов составляет 1978
    29.7 слов входит в 2000 наиболее распространенных слов
    41.9 слов входит в 5000 наиболее распространенных слов
    49.3 слов входит в 8000 наиболее распространенных слов
    Каждый столб представляет процент слов на 1000 наиболее распространенных слов
  • Життєва філософія кота Мура - 16
    Общее количество слов 4305
    Общее количество уникальных слов составляет 1846
    30.4 слов входит в 2000 наиболее распространенных слов
    41.4 слов входит в 5000 наиболее распространенных слов
    48.6 слов входит в 8000 наиболее распространенных слов
    Каждый столб представляет процент слов на 1000 наиболее распространенных слов
  • Життєва філософія кота Мура - 17
    Общее количество слов 4253
    Общее количество уникальных слов составляет 2081
    28.8 слов входит в 2000 наиболее распространенных слов
    41.0 слов входит в 5000 наиболее распространенных слов
    47.3 слов входит в 8000 наиболее распространенных слов
    Каждый столб представляет процент слов на 1000 наиболее распространенных слов
  • Життєва філософія кота Мура - 18
    Общее количество слов 4222
    Общее количество уникальных слов составляет 2050
    27.9 слов входит в 2000 наиболее распространенных слов
    39.1 слов входит в 5000 наиболее распространенных слов
    46.1 слов входит в 8000 наиболее распространенных слов
    Каждый столб представляет процент слов на 1000 наиболее распространенных слов
  • Життєва філософія кота Мура - 19
    Общее количество слов 4223
    Общее количество уникальных слов составляет 2076
    27.1 слов входит в 2000 наиболее распространенных слов
    38.1 слов входит в 5000 наиболее распространенных слов
    45.2 слов входит в 8000 наиболее распространенных слов
    Каждый столб представляет процент слов на 1000 наиболее распространенных слов
  • Життєва філософія кота Мура - 20
    Общее количество слов 4360
    Общее количество уникальных слов составляет 1961
    29.5 слов входит в 2000 наиболее распространенных слов
    41.0 слов входит в 5000 наиболее распространенных слов
    47.8 слов входит в 8000 наиболее распространенных слов
    Каждый столб представляет процент слов на 1000 наиболее распространенных слов
  • Життєва філософія кота Мура - 21
    Общее количество слов 4274
    Общее количество уникальных слов составляет 1822
    32.4 слов входит в 2000 наиболее распространенных слов
    45.1 слов входит в 5000 наиболее распространенных слов
    52.3 слов входит в 8000 наиболее распространенных слов
    Каждый столб представляет процент слов на 1000 наиболее распространенных слов
  • Життєва філософія кота Мура - 22
    Общее количество слов 4286
    Общее количество уникальных слов составляет 1957
    30.8 слов входит в 2000 наиболее распространенных слов
    42.9 слов входит в 5000 наиболее распространенных слов
    49.8 слов входит в 8000 наиболее распространенных слов
    Каждый столб представляет процент слов на 1000 наиболее распространенных слов
  • Життєва філософія кота Мура - 23
    Общее количество слов 4200
    Общее количество уникальных слов составляет 2023
    28.5 слов входит в 2000 наиболее распространенных слов
    40.3 слов входит в 5000 наиболее распространенных слов
    47.4 слов входит в 8000 наиболее распространенных слов
    Каждый столб представляет процент слов на 1000 наиболее распространенных слов
  • Життєва філософія кота Мура - 24
    Общее количество слов 4249
    Общее количество уникальных слов составляет 2045
    28.8 слов входит в 2000 наиболее распространенных слов
    41.1 слов входит в 5000 наиболее распространенных слов
    47.8 слов входит в 8000 наиболее распространенных слов
    Каждый столб представляет процент слов на 1000 наиболее распространенных слов
  • Життєва філософія кота Мура - 25
    Общее количество слов 4348
    Общее количество уникальных слов составляет 2002
    29.2 слов входит в 2000 наиболее распространенных слов
    40.7 слов входит в 5000 наиболее распространенных слов
    47.3 слов входит в 8000 наиболее распространенных слов
    Каждый столб представляет процент слов на 1000 наиболее распространенных слов
  • Життєва філософія кота Мура - 26
    Общее количество слов 4202
    Общее количество уникальных слов составляет 1898
    30.5 слов входит в 2000 наиболее распространенных слов
    42.1 слов входит в 5000 наиболее распространенных слов
    47.5 слов входит в 8000 наиболее распространенных слов
    Каждый столб представляет процент слов на 1000 наиболее распространенных слов
  • Життєва філософія кота Мура - 27
    Общее количество слов 4264
    Общее количество уникальных слов составляет 2044
    29.9 слов входит в 2000 наиболее распространенных слов
    41.9 слов входит в 5000 наиболее распространенных слов
    49.1 слов входит в 8000 наиболее распространенных слов
    Каждый столб представляет процент слов на 1000 наиболее распространенных слов
  • Життєва філософія кота Мура - 28
    Общее количество слов 4284
    Общее количество уникальных слов составляет 2042
    28.2 слов входит в 2000 наиболее распространенных слов
    39.4 слов входит в 5000 наиболее распространенных слов
    46.0 слов входит в 8000 наиболее распространенных слов
    Каждый столб представляет процент слов на 1000 наиболее распространенных слов
  • Життєва філософія кота Мура - 29
    Общее количество слов 3367
    Общее количество уникальных слов составляет 1883
    22.5 слов входит в 2000 наиболее распространенных слов
    32.3 слов входит в 5000 наиболее распространенных слов
    37.8 слов входит в 8000 наиболее распространенных слов
    Каждый столб представляет процент слов на 1000 наиболее распространенных слов