Latin

Життєва філософія кота Мура - 25

Общее количество слов 4348
Общее количество уникальных слов составляет 2002
29.2 слов входит в 2000 наиболее распространенных слов
40.7 слов входит в 5000 наиболее распространенных слов
47.3 слов входит в 8000 наиболее распространенных слов
Каждый столб представляет процент слов на 1000 наиболее распространенных слов
міг бути?» - такі слова часом мимохіть
зривалися з його занімілих уст.
Надвечір він узяв у руки капелюха й
паличку. Я схопився й радісно загавкав.
Він довго дивився на мене і врешті
сказав: «Мій добрий Понто, віддана
чесна душе!» На очах у нього блищали
сльози, в голосі бринів глибокий сум.
Потім він швидко вийшов за браму, і я
побіг слідом за ним, твердо поклавши
собі розвеселити бідолаху всіма тими
штуками, які знав. Неподалік за брамою
ми зустріли барона Алківіада фон Віппа,
одного з найбільших чепурунів у нашому
місті, на гарному англійському коні.
Тільки-но барон побачив професора, він
хвацько під'їхав до нього й запитав про
здоров'я його та дружини. Професор,
спантеличений такою увагою, видушив із
себе кілька незрозумілих слів.
«Справді надворі [589] задуха!» - мовив
барон і витяг з кишені сурдута шовкову
хустину, а витягаючи її, впустив
рукавичку, яку я, за своїм звичаєм,
відразу підніс господареві. Професор
швидко схопив її і вигукнув: «Це ваша
рукавичка, пане бароне?» - «Авжеж, -
відповів той, здивований хвилюванням
професора. - Авжеж, думаю, що я впустив
рукавичку з кишені, і ваш послужливий
пудель підняв її». - «Тоді я, - гострим
тоном сказав професор, простягаючи
йому ту рукавичку, що я знайшов під
канапою, - тоді я маю честь вручити вам
пару від неї, яку ви вчора загубили».
І, не чекаючи відповіді від помітно
зніяковілого барона, він стрімголов
помчав додому.
Я, звичайно, завбачливо не побіг за
професором до кімнати його вірної
дружини, сподіваючись бурі, яка й
справді швидко зчинилась і яку чути
було аж із передпокою. Сидячи там у
кутку, я бачив, як професор, багряний з
люті, вигнав за двері покоївку, а коли
та почала пащекувати, - і взагалі з дому.
Нарешті, пізно вночі, професор, цілком
знесилений, пішов до своєї кімнати.
Тихеньким дзявулінням я висловив йому
своє найщиріше співчуття. Тоді він
обняв мене за шию і пригорнув до грудей,
як найдорожчого приятеля. «Добрий,
чесний Понто, - жалісливо сказав він, -
відданий друже! Ти, тільки ти збудив
мене з облудного сну, через який я не
знав про свою ганьбу, ти допоміг мені
скинути ярмо, в яке запрягла мене
невірна жінка, і я знов можу стати
вільним і незалежним! Понто, як мені
віддячитись тобі? Ніколи, ніколи не
кидай мене, а я дбатиму про тебе, як про
найкращого, найвірнішого приятеля, ти
єдиний зможеш мене втішити, коли я буду
в розпачі від думки про свою нещасну
долю».
Ці зворушливі слова, що виливалися з
шляхетної, вдячної душі, перебила
кухарка, яка вскочила до кімнати бліда
й нажахана і принесла професорові
страшну звістку, що господиня б'ється в
корчах і от-от віддасть богові душу. Той
кинувся вниз.
Після цього я кілька днів майже не
бачив професора. Турбота про мої харчі,
яку звичайно радо брав на себе сам
професор, перейшла до кухарки, а та
сварлива, мерзенна особа давала мені
замість смачної їжі найгірші, майже
неїстівні шматки, та й ті неохоче.
Інколи вона взагалі забувала про мене,
і мені доводилось випрохувати щось у
добрих знайомих або йти на лови, щоб
погамувати голод.
Нарешті одного дня, коли я, голодний і
млявий, з обвислими вухами, тинявся по
будинку, професор звернув на [590] мене
увагу. «Понто, - вигукнув він, сміючись і
взагалі весь сяючи, - Понто, мій добрий,
чесний песику, де ти дівся? Невже я так
довго тебе не бачив? Мені здається, що,
всупереч моїй волі, тебе занедбували й
погано годували. Ходи-но сюди, сьогодні
я знов сам тебе нагодую».
Я пішов за ласкавим господарем до
їдальні. Його зустріла пані Летиція,
квітуча, мов троянда, так само сяючи
вся, як і професор. Вони були такі ніжні
одне до одного, як ніколи досі, вона
звала його «мій ангеле», а він її - «моя
мишко», вони пестились і цілувались,
мов пара голубів. На них було радісно
дивитися. Зі мною мила пані Летиція
також була привітна, як ніколи, і ти
можеш собі уявити, любий Муре, що з моєю
природженою галантністю я зумів
показати себе чемним і вихованим. Хто б
подумав, що на мене чекало!
Мені самому було б тяжко, якби я почав
докладно розповідати тобі про всі
підступні витівки моїх ворогів, та й
тебе це стомило б. Тому я змалюю лише
кілька з них - цього вистачить, щоб
показати тобі правдиву картину мого
тяжкого становища.
Мій господар звик, коли їв сам, давати
мені мою пайку юшки, городини і м'яса в
кутку біля груби. Я їв так пристойно та
охайно, що на паркетній підлозі не
лишалось жодної масної плямки. Та який
же мене пойняв жах, коли одного разу під
час обіду, тільки-но я доторкнувся до
миски, вона розпалася на шматки і
масний навар вилився на чистий паркет!
Розлючений професор напав на мене з
лайкою, а на зблідлому виду пані
Летиції, хоч вона й намагалась
виправдати мене, теж можна було
прочитати гірку досаду. Вона сказала,
що бридку пляму, мабуть, не можна буде
витерти, доведеться те місце стесати
рубанком або й зовсім замінити
паркетини. Професор мав велику відразу
до таких робіт, йому вже вчувалося, як
столярчуки тешуть і стукають у кімнаті,
тому ці співчутливі виправдання
дружини тільки допомогли йому до кінця
збагнути всі наслідки моєї гаданої
незграбності і, крім лайки, він ще й дав
мені кілька добрячих ляпасів. Я зовсім
розгубився, усвідомлюючи свою
невинність, і не знав, що думати й що
казати. І аж коли те саме сталося вдруге
і втретє, я помітив лихий підступ: мені
ставили розбиту миску, і від найменшого
дотику вона розсипалася в друзки.
Тепер я не мав права заходити до
їдальні, їжу мені виносила за двері
кухарка, але так мало, що, гнаний
голодом, я [591] шукав, де б схопити шматок
хліба чи якусь кістку. Через це щоразу
здіймався страшний галас, мені
доводилось терпіти звинувачення в
крадіжці з корисливою метою, а йшлося ж
тільки про вдоволення найнеобхідніших
потреб.
Дійшло до ще гіршого. Кухарка зчинила
ґвалт, що в неї з кухні пропав цілий
баранячий окіст і що його напевне вкрав
я. Ця справа як одна з найважливіших
хатніх подій дійшла до професора. Він
сказав, що досі не помічав у мене
схильності до крадіжок і що залоза
злодійства в мене зовсім не розвинута.
Та й неймовірно, щоб я з'їв цілий окіст,
не залишивши ніякого сліду. Почали
шукати і знайшли в моїй постелі
недоїдки окосту! Муре! Дивись, я
присягаюсь тобі, поклавши лапу на
серце, що був цілком невинний, що ніколи
і в голові собі не покладав важитись на
печеню, та що ті присяги й виправдання,
коли речовий доказ був проти мене!
Професор розсердився тим більше, що він
став на мій бік і вважав себе обдуреним
- мовляв, я не виправдав його гарної
думки про мене. Я дістав доброї
прочуханки.
Відтоді чим дужче професор виявляв
своє невдоволення мною, тим ласкавішою
ставала пані Летиція. Вона гладила мене
по спині, чого звичайно ніколи не
робила, часом пригощала якоюсь
лагоминкою. Хіба я міг здогадатися, що
все це лицемірство і облуда, як скоро
виявилось!
Двері до їдальні були відчинені, і я з
порожнім шлунком тужно заглядав туди,
сумно думаючи про ту щасливу пору, коли
я, тільки-но вчувши солодкий дух печені,
недарма благально дивився на професора
й водив носом. Раптом пані Летиція
покликала: «Понто! Понто!» - і простягла
мені, зграбно тримаючи його м'якеньким
великим пальцем і гарненьким
вказівним, чималий шматочок м'яса. Дуже
можливо, що, виголоджений, я схопив його
пбжадніше, ніж годилося, проте повір
мені, любий Муре, не вкусив тієї
тендітної білої ручки. Але пані Летиція
заверещала: «Мерзенний собацюро!» -
впала, ніби зомлівши, у крісло, і я, на
свій переляк, справді помітив на її
пальці кілька крапельок крові.
Професор осатанів, він бив мене
кулаками й молотив ногами так
немилосердно, що якби я квапливо не
втік з дому, то, мабуть, не сидів би
тепер з тобою, любий Муре, тут перед
дверима й не грівся б на сонечку.
Про повернення назад годі було й
думати. Я бачив, що не виплутаюся з тих
підступних тенет, які пані Летиція
наставляла на мене, щоб помститися за
баронівську рукавичку, й поклав собі
пошукати іншого господаря. Звичайно, з
[592] тими чудовими здібностями, якими
обдарувала мене ласкава матінка
природа, не важко було б знайти його, та
через голод і журбу я дуже занепав і
боявся, що з таким жалюгідним виглядом
я скрізь отримаю відмову. Засмучений,
пригнічений думкою про харчі, я вийшов
за браму й побачив, що перед і мною йде
барон Алківіад фон Віпп. Я й сам не знаю,
як мені спало на думку запропонувати
йому свої послуги. Мабуть, якесь
невиразне чуття підказало мені, що в
такий спосіб я помщуся невдячному
професорові, як згодом і справді
сталося.
Пританцьовуючи, я наздогнав барона,
постояв перед ним на задніх лапах і,
коли він досить ласкаво подивився на
мене, відразу пішов за ним до його
помешкання. «Гляньте, - мовив барон
молодикові, якого звав камердинером,
хоч інших служників у нього не було, -
гляньте, Фрідріху, який пудель пристав
до мене. Якби він був трохи кращий!» Але
Фрідріх, навпаки, похвалив вираз мого
обличчя та мою струнку постать і
висловив думку, що, певне, мій господар
погано до мене ставився, тому я й кинув
його. І додав, що пудель, який пристав
сам, з власної охоти, буває звичайно
відданим, чесним псом, тож барон може не
вагаючись залишити мене в себе. Хоч
завдяки Фрідріховому доглядові я знов
набув елегантного вигляду, проте барон,
видно, був не вельми високої думки про
мене, бо не дуже любив брати мене з
собою на прогулянки. Та скоро все
змінилося.
Якось, гуляючи, ми зустріли пані
Летицію. І ти дивись, любий Муре, яка
добра душа в чесного пуделя, - так, я маю
право це сказати! Бо запевняю тебе, що
хоч та жінка дуже скривдила мене, я
відчув щиру радість, коли знов побачив
її. Я затанцював перед нею і весело
загавкав, усіма способами виявляючи їй
ту свою радість. «Ви гляньте, та це ж
Понто!» - вигукнула вона, погладила мене
й значуще подивилася на барона фон
Віппа, що теж зупинився. Я скочив назад
до господаря, і він попестив мене.
Мабуть, йому спало на думку щось
особливе, бо він кілька разів
промурмотів собі під ніс: «Понто, Понто,
якби це було можливо!»
Так ми дійшли до поближнього парку
розваг. Пані Летиція приєдналась до
свого товариства, серед якого, проте, не
було любого, доброго пана професора, й
сіла до столика. Недалеко від неї
знайшов собі столик барон Віпп - так,
щоб весь час бачити її і водночас не
впадати в око іншим. Я став перед своїм
господарем і, стиха помахуючи хвостом,
втупився в нього поглядом, ніби чекаючи
наказів. «Понто, [593] - знов сказав він, -
Понто, невже це можливе? - І, трохи
помовчавши, додав: - Ну що ж, спробуємо!»
Він витяг з гаманця клаптик паперу,
написав на ньому олівцем кілька слів,
згорнув його трубочкою, засунув мені
під нашийник, показав на пані Летицію і
тихо мовив: «Понто, allons!» Я не був би
таким розумним, навченим життєвим
досвідом пуделем, як є, коли б відразу
не збагнув усього. Я миттю підбіг до
столу, де сиділа пані Летиція, і вдав, що
мені дуже кортить скуштувати чудового
тістечка, що лежало перед нею. Пані
Летиція була сама привітність, вона
однією рукою подала мені тістечко, а
другою почухала мені шию. Я відчув, як
вона витягла папірець. Невдовзі після
того вона залишила товариство й пішла
на бокову доріжку. Я подався за нею і
побачив, як вона жадібно прочитала
баронову записку, а потім дістала зі
своєї коробочки для плетива олівець,
написала на тому самому папірці кілька
слів і знов згорнула його трубочкою.
«Понто, - сказала вона, лукаво дивлячись
на мене, - Понто, ти дуже розумний,
розважний пес, коли приносиш те, що
треба, і тому, кому треба!» На цьому
слові вона засунула записочку мені під
нашийник, і я, не гаючись, вистрибом
побіг до господаря. Той відразу
здогадався, що я приніс відповідь, бо
негайно витяг записочку з-під
нашийника. Мабуть, слова пані Летиції
були дуже втішні й приємні, бо очі в
барона заблищали з радощів, і він
захоплено вигукнув: «Понто, Понто, ти
чудовий пудель, тебе привела до мене
моя щаслива зірка!» Можеш собі уявити,
дорогий Муре, що я зрадів не менше за
нього, бо зрозумів, як високо піднявся в
очах господаря після всього, що
сталося.
З тих радощів я виконав усі штуки, на
які був здатний, хоч мене й не дуже
просили. Я розмовляв по-собачому,
завмирав, знов оживав, не хотів брати
шматок булки з рук іудея і всмак з'їдав
його з рук християнина і т. д.
«Надзвичайно тямущий пес!» - сказала
стара дама, що сиділа біля пані Летиції.
«Надзвичайно тямущий!» - відповів
барон. Надзвичайно тямущий!» - луною
відгукнувся голос пані Летиції.
Одне слово, скажу тобі, любий Муре, що я
взяв на себе обов'язок носити листи
таким-от способом і виконую його й досі.
Часом, коли професор десь піде, я
приношу записочку навіть до нього
додому. А як інколи барон Алківіад фон
Віпп закрадається в сутінках до милої
Летиції, я лишаюся коло брами і,
тільки-но побачу здалеку пана
професора, зчиняю такий лютий, скажений
гавкіт і ґвалт, що мій [594] господар не
згірше за мене відчуває наближення
ворога і хутенько зникає.
Мені здалося, що я навряд чи можу
схвалити поведінку Понто. Я згадав
небіжчика Муція, свою власну глибоку
відразу до будь-яких нашийників, і вже
саме це переконало мене, що чесне серце
порядного кота погидувало б таким
свашку-ванням. Усе це я цілком відверто
й висловив юному Понто. Але він
зареготав мені в обличчя й запитав, чи
справді котяча мораль така сувора й чи
сам я іноді не ступав на слизьку стежку,
тобто чи не робив нічого такого, що не
влазило б у вузькі рамці моралі. Я
згадав Міну й замовк.
- По-перше, - повів далі Понто, - по-перше,
шановний Муре, є просте життєве
правило, яке твердить, що хоч би ти як
викручувався, а своєї долі не минеш. Як
освічений кіт ти можеш прочитати про це
докладніше в дуже повчальній, дуже
гарно написаній книжці під назвою «Jacques
le fataliste»(1). Професорові естетики панові
Лотаріо судилося бути... ну, ти розумієш
мене, шановний коте. До того ж професор
своєю поведінкою в тій дивній історії з
рукавичкою - вона заслуговує широкого
розголосу, напиши про неї, Муре, - довів,
що в нього є від природи яскраво
виявлене покликання вступити в той
великий орден, ознаки якого, самі того
не знаючи, з гордовитою гідністю і
прекрасною незворушністю носять
стільки чоловіків. Пан Лотаріо пішов би
за тим покликанням, навіть якби не було
на світі ніякого барона Алківіада фон
Віппа й ніякого Понто. І взагалі, хіба
пан Лотаріо своїм ставленням до мене не
заслужив, щоб я кинувся просто в обійми
його ворога? Та й барон напевне знайшов
би інший спосіб порозумітися з його
дружиною, і на професора впала б така
сама ганьба, не давши мені тієї користі,
яку я тепер справді маю від приємних
стосунків барона з милою Летицією. Ми,
пуделі, не такі запеклі моралісти, щоб
чинити собі на шкоду й нехтувати
смачним куснем, який нам у житті не так
часто й перепадає.
(1) «Жак-фаталіст» (франц.).
Я спитав юного Понто, чи справді
користь, яку йому дає служба в барона
Алківіада фон Віппа, така велика й
значна, що вона переважає неприємність
і гніт пов'язаного з нею рабства. Кажучи
це, я недвозначно дав йому навздогад, що
саме це рабство завжди буде огидне
котові, в грудях якого ніколи не згасне
дух волелюбства. [595]
- Ти говориш, - відповів Понто,
зневажливо всміхаючись, - ти говориш,
шановний Муре, про мою службу так, як ти
її розумієш чи, швидше, як ти собі її
уявляєш зі своєю цілковитою
недосвідченістю в усьому, що
стосується вищого способу життя. Тобі
важко збагнути, що означає бути
улюбленцем такого галантного,
освіченого чоловіка, як барон Алківіад
фон Віпп. Бо, мабуть, не треба тобі
пояснювати, о волелюбний коте, що я став
найбільшим його улюбленцем, відколи
повівся так мудро й послужливо. Я
коротко змалюю тобі наш спосіб життя,
щоб ти яскраво уявив собі, яке приємне,
благодатне теперішнє моє становище.
Вранці ми - тобто я і мій господар -
устаємо не надто рано, але й не надто
пізно, а саме: коли годинник виб'є
одинадцяту. Я повинен тобі сказати, що
мені влаштовано широку, м'яку постіль
недалеко від баронового ліжка й
хропимо ми дуже суголосно, так, що,
раптово прокинувшись, не знаємо, хто з
нас хропів. Барон смикає за дзвоник, і
відразу з'являється камердинер з
чашкою гарячого шоколаду для барона й
порцеляновою мискою, повною найкращої
солодкої кави з вершками, для мене. Я
випиваю свою каву так само всмак, як
барон шоколад. Після сніданку ми
півгодини граємося вдвох, - ці рухи не
лише корисні для здоров'я, а й підносять
наш дух. Якщо погода гарна, то барон
сидить біля відчиненого вікна і крізь
підзорну трубу оглядає перехожих. А
якщо їх мало, то є інша розвага, якій
барон може віддаватися цілу годину й не
стомитися. Під вікном у барона в
бруківці є один камінь особливого,
червонуватого кольору, і в середині
його викришилась невеличка заглибина.
І ось треба так спритно плюнути, щоб
улучити саме в ту заглибнику. Внаслідок
невтомних тривалих вправ барон домігся
того, що влучає за третім разом і вже
виграв не один заклад. Після цієї
розваги настає дуже важлива пора
одягання. Про майстерне зачісування і
накручування волосся, а особливо про
мистецьке пов'язування краватки барон
дбає сам, без допомоги камердинера. А що
ці дві важкі операції тривають досить
довго, Фрідріх використовує вільний
час, щоб одягти й мене. Тобто він миє
мене змоченою в теплій воді губкою,
розчісує густим гребінцем довгу
шерсть, яку перукар позалишав у
належних місцях, і надягає на мене
гарного срібного нашийника, яким барон
ушанував мене зразу, тільки-но виявив
мої таланти. Наступні хвилини
присвячені літературі й красним
мистецтвам. А саме: ми йдемо в
ресторацію або в кав'ярню, з'їдаємо
біфштекс чи карбонад, [596] випиваємо
чарочку мадери й трохи заглядаємо в
нові журнали й газети. Тоді починаються
передобідні візити. Ми відвідуємо
якусь славетну акторку, співачку або
навіть танцівницю, щоб розповісти їй
про останні новини, а головним чином
про те, як відбувся чийсь дебют учора
ввечері. Дивна річ, як спритно вміє
барон Алківіад фон Віпп подати свої
новини, щоб завжди підтримувати в дам
гарний настрій. Супротивниці чи навіть
колезі не дістається й маленької
частки тієї слави, яка вінчає господиню
того будуару, де він саме сидить.
Бідолаху обсвистали... висміяли... А якщо
вже ніяк не можна замовчати справді
блискучого успіху суперниці, то барон
напевне пригостить господиню новою
скандальною історійкою про ту даму, і
її так само радо вислухають, як і
поширять далі, щоб належною пайкою
отрути покропити квітки на вінку
суперниці.
Візити до дам з аристократичного кола -
до графині А., баронеси Б., дружини посла
В. і т. д. - заповнюють час до пів на
четверту; тепер барон скінчив свої
основні справи і о четвертій може
спокійно сідати до столу, знов у
ресторації. Після обіду ми йдемо до
кав'ярні, інколи граємо партію в
більярд, потім, якщо дозволяє погода,
вирушаємо на коротку прогулянку, я -
завжди пішки, а барон - часом на коні.
Так надходить пора йти в театр на
виставу, а її барон ніколи не пропускає.
Йому в театрі, мабуть, належить дуже
важлива роль - він мусить не тільки
знайомити публіку з акторами, що
виступають на кону, і з їхнім життям за
лаштунками, але й казати, коли треба
хвалити, а коли гудити, таким чином
спрямовуючи мистецький смак на
правильний шлях. У нього від природи є
покликання до цього. Оскільки навіть
найбільшим аристократам з мого племені
несправедливий звичай категорично
забороняє заходити до театру, то, поки
триває вистава, я вперше за цілий день
розлучаюся зі своїм любим бароном і
розважаюсь, як собі сам хочу. Які то
розваги і як я використовую свої
зв'язки з левретками, спанієлями,
мопсами та іншими шляхетними особами,
ти довідаєшся потім, любий Муре!
Після вистави ми знов-таки вечеряємо в
ресторації, а потім барон у веселому
товаристві розважає свою душу, тобто
всі розмовляють, усі сміються, все
вважають слово честі бо-жистим, і ніхто
не знає, що він каже, з чого сміється і
що вважає слово честі божистим. Але в
тому й полягає вся вишуканість
світської розмови, все громадське
життя тих, хто молиться богові
елегантності, як мій господар. Часом
господар [597] ще й уночі їде в якесь
товариство, і там уже він, певне,
взагалі незрівнянний. Та про це я також
нічого не знаю, бо барон ніколи мене ще
туди не брав, і, мабуть, на це в нього є
свої причини. Ну, а як мені гарно спати
на м'якій постелі поблизу барона, я вже
тобі казав.
А тепер поміркуй сам, шановний коте, чи
може старий, буркітливий дядько
звинувачувати мене в гультяйстві й
розпусті, коли я живу таким життям, як
оце докладно змалював тобі? Трохи
раніше він таки мав вагомі підстави для
всіляких докорів, - це правда, я вже тобі
признався в цьому. Я тоді обертався в
поганому товаристві, і особливо мені
подобалось пхатися всюди, де мене не
просять, надто ж на весілля, і
влаштовувати там безглузду бучу. Проте
все це я робив не з сутого потягу до
бешкетів і бійок, а тільки з браку вищої
культури, якої не міг набути в домі
професора за тамтешніх обставин. Тепер
усе змінилося. Але стривай! Кого я бачу?
Он іде барон Алківіад фон Віпп! Він
озирається, шукає мене... Він свистить! Au
revoir(1), шановний!
(1) До побачення (франц.).
Понто блискавично кинувся назустріч
своєму господареві. Зовнішність барона
цілком відповідала тому образові, який
я собі склав зі слів Понто. Він був дуже
високий і не те що стрункий, а худий, як
тріска. Вбрання, постава, хода, манери -
все було в нього взірцем останньої
моди, але доведеної до фантастичних
крайнощів, і це надавало йому якогось
дивного, химерного вигляду. Він тримав
у руці маленький, дуже тоненький ціпок
із крицевою ручкою і змусив Понто
кілька разів перестрибнути через
нього. Хоч яким здалось мені це
принизливим, а проте мушу визнати, що в
Понто, завжди дуже спритного й
сильного, тепер ще й з'явилася грація,
якої я раніше ніколи в нього не помічав.
Взагалі ж у тому, як барон ішов дивною
півнячою ходою, розставивши ноги,
випнувши груди і втягнувши живота, в
тому, як Понто граційно вистрибував
біля нього, то спереду, то збоку, лиш
коротко, а часом навіть пихато
вітаючись із товаришами, що пробігали
повз нього, - у всьому тому було щось
таке, хоч і не до кінця зрозуміле для
мене, що мені імпонувало. Я невиразно
здогадувався, що мій приятель Понто
розуміє під словами «вища культура», й
силкувався остаточно з'ясувати це для
себе. Але з'ясувати його було не так
легко, вірніше, всі мої зусилля були
надаремні. [598]
Згодом я збагнув, що перед деякими
явищами безсилі всі наші мізкування,
всі теорії, які ми укладаємо собі в
голові, й що осягти їх можна лише живою
практикою, а вища культура, якої набули
у вишуканому товаристві барона
Алківіад фон Віпп і пудель Понто,
належить саме до таких явищ.
Барон Алківіад фон Віпп, проходячи
мимо, дуже пильно розглядав мене в
лорнетку. Мені здалося, наче я прочитав
у його погляді цікавість і гнів. Може,
він помітив, що Понто розмовляв зі мною,
і поставився до цього неприхильно? Мені
стало трохи лячно, і я швиденько
подався сходами нагору.
Тепер, щоб виконати всі обов'язки
сумлінного автобіографа, мені годилося
б знов змалювати свій душевний стан, а
краще цього не зробиш, як за допомогою
кількох написаних у високому стилі
віршів, що останнім часом так і
сиплються з мене, як кажуть, мов із
решета. Але я
(А. м.) на ці безглузді, жалюгідні
іграшки згайнував найкращі роки життя.
І тепер ти нарікаєш, старий йолопе, і
звинувачуєш долю, якій ти зухвало
опирався! Яке тобі було діло до цих
вельмож, до всього цього світу, з якого
ти глумився, бо вважав його дурним, а
сам виявився ще дурнішим! Треба тобі
було триматися свого ремесла, так,
ремесла, майструвати органи, а не
вдавати з себе мага й віщуна. Тоді вони
б не вкрали її в мене, моя дружина
залишилася б зі мною, я сидів би як
вправний ремісник біля верстата, дужі
челядники стукали й гупали б молотками
навколо мене, і ми творили б органи, що
тішили б слух і око дужче за будь-які
інші. І біля мене була б К'яра! А може, й
веселі хлопчаки чіплялися б мені на
шию, може, я б гойдав на колінах
гарнесеньку донечку. Хай йому сто
чортів, що заважає мені негайно втекти
звідси й вирушити на пошуки втраченої
дружини по всьому світі?
На цьому слові майстер Абрагам, що
розмовляв сам із собою, шпурнув під
стіл почату автоматичну іграшку разом
з інструментами, схопився з місця й
почав схвильовано ходити по кімнаті.
Думка про К'яру, що тепер майже ніколи
його не покидала, збудила в його серці
болісну тугу, і так само як тоді, з
появою К'яри, почалося для нього
натхненне, сповнене високих поривань
життя, так і тепер сама згадка про неї
прогнала зухвале, породжене буденністю
невдоволення тим, що він насмілився
зазирнути далі за своє ремесло й
віддатися справжньому мистецтву. Він
розгорнув книжку Северіно й довго
дивився на свою милу К'яру. Потім, наче
сновида, що втратив здатність
відчувати й тільки автоматично
скоряється [599] своїй внутрішній
спонуці, майстер Абрагам підійшов до
скрині в кутку кімнати, зібрав накидані
зверху книжки й речі, відчинив її, витяг
скляну кулю і весь пристрій, потрібний
для таємничого досліду з Невидимою
дівчиною, прив'язав кулю до тоненького
шовкового шнурочка, що звисав зі стелі,
і прибрав у кімнаті так, як потрібно
було для схованого оракула. І аж коли
все було готове, він отямився від
запаморочення і неабияк здивувався з
того, що почав робити.
- Ох, - голосно застогнав він, охоплений
розпачем, і знесилено опустився в
крісло, - ох, К'яро, нещасна втрачена
К'яро, я вже ніколи більше не почую, як
твій милий голос відкриває те, що
сховане в глибині людських сердець.
Єдина розрада мені на цьому світі,
єдина надія - могила!
Зненацька скляна куля загойдалась і
почувся мелодійний звук, наче подих
вітру торкався струн арфи. Але скоро
той звук вилився в слова:
Не минуло ще життя,
Не погасли всі надії.
Фатум шлях твій перетяв,
Сила клятви й досі діє,
Та тримайся! Страдна мати
Всім розраду нам дає,
Все поможе подолати.
В горі проблиск щастя є.
- О милосердне небо! - прошепотів старий
тремтячими устами. - Це вона озивається
до мене з високості! її вже нема серед
живих!
Та мелодійний голос почувся знов, і ще
тихіше, ніби ще далі, зазвучали слова:
Не поборе того смерть,
Хто в душі любов леліє,
Вранці маєш мряки вщерть -
Ще надвечір зазоріє.
Скоро може час настати,
Коли бідам прийде край.
Все, що доля схоче дати,
З чистим серцем зустрічай.
То дужчаючи, то затихаючи, ці солодкі
звуки навіяли на старого дрімоту, що
огорнула його своїми чорними крильми.
Але в пітьмі блискучою прекрасною
зіркою йому засяяв сон про минуле
щастя. К'яра знов лежала в його обіймах,
[600] вони знов були молоді й щасливі, і
ніякий лихий дух не затьмарював
їхнього кохання.
Тут видавець змушений попередити
ласкавого читача, що кіт знов видер
кілька аркушів макулатури, тому в цій
повісті, повній прогалин, утворилася ще
одна прогалина. Проте, як видно з
нумерації сторінок, бракує тільки
вісім колонок, де, мабуть, не було
нічого важливого, оскільки наступне
досить добре пов'язується з попереднім.
Отже, далі йде такий текст:
не сподівався. Князь Іреней взагалі був
запеклий ворог будь-яких незвичайних
подій, а надто коли від його власної
особи вимагали ближче ознайомитися з
ними. Тому він, як завжди в критичних
випадках, узяв подвійну пайку табаки,
глянув на лейб-єгера значущим,
Вы прочитали 1 текст из Украинский литературы.
Следующий - Життєва філософія кота Мура - 26
  • Части
  • Життєва філософія кота Мура - 01
    Общее количество слов 4204
    Общее количество уникальных слов составляет 2084
    27.8 слов входит в 2000 наиболее распространенных слов
    40.0 слов входит в 5000 наиболее распространенных слов
    47.0 слов входит в 8000 наиболее распространенных слов
    Каждый столб представляет процент слов на 1000 наиболее распространенных слов
  • Життєва філософія кота Мура - 02
    Общее количество слов 4329
    Общее количество уникальных слов составляет 2074
    28.2 слов входит в 2000 наиболее распространенных слов
    40.7 слов входит в 5000 наиболее распространенных слов
    47.6 слов входит в 8000 наиболее распространенных слов
    Каждый столб представляет процент слов на 1000 наиболее распространенных слов
  • Життєва філософія кота Мура - 03
    Общее количество слов 4169
    Общее количество уникальных слов составляет 2070
    28.3 слов входит в 2000 наиболее распространенных слов
    40.1 слов входит в 5000 наиболее распространенных слов
    46.3 слов входит в 8000 наиболее распространенных слов
    Каждый столб представляет процент слов на 1000 наиболее распространенных слов
  • Життєва філософія кота Мура - 04
    Общее количество слов 4228
    Общее количество уникальных слов составляет 2064
    28.3 слов входит в 2000 наиболее распространенных слов
    39.7 слов входит в 5000 наиболее распространенных слов
    46.2 слов входит в 8000 наиболее распространенных слов
    Каждый столб представляет процент слов на 1000 наиболее распространенных слов
  • Життєва філософія кота Мура - 05
    Общее количество слов 4270
    Общее количество уникальных слов составляет 1994
    28.9 слов входит в 2000 наиболее распространенных слов
    40.1 слов входит в 5000 наиболее распространенных слов
    47.5 слов входит в 8000 наиболее распространенных слов
    Каждый столб представляет процент слов на 1000 наиболее распространенных слов
  • Життєва філософія кота Мура - 06
    Общее количество слов 4354
    Общее количество уникальных слов составляет 2044
    30.3 слов входит в 2000 наиболее распространенных слов
    42.6 слов входит в 5000 наиболее распространенных слов
    49.9 слов входит в 8000 наиболее распространенных слов
    Каждый столб представляет процент слов на 1000 наиболее распространенных слов
  • Життєва філософія кота Мура - 07
    Общее количество слов 4383
    Общее количество уникальных слов составляет 2048
    30.3 слов входит в 2000 наиболее распространенных слов
    41.9 слов входит в 5000 наиболее распространенных слов
    48.6 слов входит в 8000 наиболее распространенных слов
    Каждый столб представляет процент слов на 1000 наиболее распространенных слов
  • Життєва філософія кота Мура - 08
    Общее количество слов 4275
    Общее количество уникальных слов составляет 1926
    29.5 слов входит в 2000 наиболее распространенных слов
    41.6 слов входит в 5000 наиболее распространенных слов
    48.5 слов входит в 8000 наиболее распространенных слов
    Каждый столб представляет процент слов на 1000 наиболее распространенных слов
  • Життєва філософія кота Мура - 09
    Общее количество слов 4187
    Общее количество уникальных слов составляет 1966
    29.2 слов входит в 2000 наиболее распространенных слов
    42.8 слов входит в 5000 наиболее распространенных слов
    49.5 слов входит в 8000 наиболее распространенных слов
    Каждый столб представляет процент слов на 1000 наиболее распространенных слов
  • Життєва філософія кота Мура - 10
    Общее количество слов 4216
    Общее количество уникальных слов составляет 2043
    29.5 слов входит в 2000 наиболее распространенных слов
    39.8 слов входит в 5000 наиболее распространенных слов
    46.0 слов входит в 8000 наиболее распространенных слов
    Каждый столб представляет процент слов на 1000 наиболее распространенных слов
  • Життєва філософія кота Мура - 11
    Общее количество слов 4168
    Общее количество уникальных слов составляет 2030
    29.1 слов входит в 2000 наиболее распространенных слов
    40.7 слов входит в 5000 наиболее распространенных слов
    48.2 слов входит в 8000 наиболее распространенных слов
    Каждый столб представляет процент слов на 1000 наиболее распространенных слов
  • Життєва філософія кота Мура - 12
    Общее количество слов 4316
    Общее количество уникальных слов составляет 2064
    30.5 слов входит в 2000 наиболее распространенных слов
    43.7 слов входит в 5000 наиболее распространенных слов
    50.9 слов входит в 8000 наиболее распространенных слов
    Каждый столб представляет процент слов на 1000 наиболее распространенных слов
  • Життєва філософія кота Мура - 13
    Общее количество слов 4305
    Общее количество уникальных слов составляет 1987
    29.5 слов входит в 2000 наиболее распространенных слов
    41.0 слов входит в 5000 наиболее распространенных слов
    48.9 слов входит в 8000 наиболее распространенных слов
    Каждый столб представляет процент слов на 1000 наиболее распространенных слов
  • Життєва філософія кота Мура - 14
    Общее количество слов 4268
    Общее количество уникальных слов составляет 2016
    30.2 слов входит в 2000 наиболее распространенных слов
    42.5 слов входит в 5000 наиболее распространенных слов
    50.1 слов входит в 8000 наиболее распространенных слов
    Каждый столб представляет процент слов на 1000 наиболее распространенных слов
  • Життєва філософія кота Мура - 15
    Общее количество слов 4208
    Общее количество уникальных слов составляет 1978
    29.7 слов входит в 2000 наиболее распространенных слов
    41.9 слов входит в 5000 наиболее распространенных слов
    49.3 слов входит в 8000 наиболее распространенных слов
    Каждый столб представляет процент слов на 1000 наиболее распространенных слов
  • Життєва філософія кота Мура - 16
    Общее количество слов 4305
    Общее количество уникальных слов составляет 1846
    30.4 слов входит в 2000 наиболее распространенных слов
    41.4 слов входит в 5000 наиболее распространенных слов
    48.6 слов входит в 8000 наиболее распространенных слов
    Каждый столб представляет процент слов на 1000 наиболее распространенных слов
  • Життєва філософія кота Мура - 17
    Общее количество слов 4253
    Общее количество уникальных слов составляет 2081
    28.8 слов входит в 2000 наиболее распространенных слов
    41.0 слов входит в 5000 наиболее распространенных слов
    47.3 слов входит в 8000 наиболее распространенных слов
    Каждый столб представляет процент слов на 1000 наиболее распространенных слов
  • Життєва філософія кота Мура - 18
    Общее количество слов 4222
    Общее количество уникальных слов составляет 2050
    27.9 слов входит в 2000 наиболее распространенных слов
    39.1 слов входит в 5000 наиболее распространенных слов
    46.1 слов входит в 8000 наиболее распространенных слов
    Каждый столб представляет процент слов на 1000 наиболее распространенных слов
  • Життєва філософія кота Мура - 19
    Общее количество слов 4223
    Общее количество уникальных слов составляет 2076
    27.1 слов входит в 2000 наиболее распространенных слов
    38.1 слов входит в 5000 наиболее распространенных слов
    45.2 слов входит в 8000 наиболее распространенных слов
    Каждый столб представляет процент слов на 1000 наиболее распространенных слов
  • Життєва філософія кота Мура - 20
    Общее количество слов 4360
    Общее количество уникальных слов составляет 1961
    29.5 слов входит в 2000 наиболее распространенных слов
    41.0 слов входит в 5000 наиболее распространенных слов
    47.8 слов входит в 8000 наиболее распространенных слов
    Каждый столб представляет процент слов на 1000 наиболее распространенных слов
  • Життєва філософія кота Мура - 21
    Общее количество слов 4274
    Общее количество уникальных слов составляет 1822
    32.4 слов входит в 2000 наиболее распространенных слов
    45.1 слов входит в 5000 наиболее распространенных слов
    52.3 слов входит в 8000 наиболее распространенных слов
    Каждый столб представляет процент слов на 1000 наиболее распространенных слов
  • Життєва філософія кота Мура - 22
    Общее количество слов 4286
    Общее количество уникальных слов составляет 1957
    30.8 слов входит в 2000 наиболее распространенных слов
    42.9 слов входит в 5000 наиболее распространенных слов
    49.8 слов входит в 8000 наиболее распространенных слов
    Каждый столб представляет процент слов на 1000 наиболее распространенных слов
  • Життєва філософія кота Мура - 23
    Общее количество слов 4200
    Общее количество уникальных слов составляет 2023
    28.5 слов входит в 2000 наиболее распространенных слов
    40.3 слов входит в 5000 наиболее распространенных слов
    47.4 слов входит в 8000 наиболее распространенных слов
    Каждый столб представляет процент слов на 1000 наиболее распространенных слов
  • Життєва філософія кота Мура - 24
    Общее количество слов 4249
    Общее количество уникальных слов составляет 2045
    28.8 слов входит в 2000 наиболее распространенных слов
    41.1 слов входит в 5000 наиболее распространенных слов
    47.8 слов входит в 8000 наиболее распространенных слов
    Каждый столб представляет процент слов на 1000 наиболее распространенных слов
  • Життєва філософія кота Мура - 25
    Общее количество слов 4348
    Общее количество уникальных слов составляет 2002
    29.2 слов входит в 2000 наиболее распространенных слов
    40.7 слов входит в 5000 наиболее распространенных слов
    47.3 слов входит в 8000 наиболее распространенных слов
    Каждый столб представляет процент слов на 1000 наиболее распространенных слов
  • Життєва філософія кота Мура - 26
    Общее количество слов 4202
    Общее количество уникальных слов составляет 1898
    30.5 слов входит в 2000 наиболее распространенных слов
    42.1 слов входит в 5000 наиболее распространенных слов
    47.5 слов входит в 8000 наиболее распространенных слов
    Каждый столб представляет процент слов на 1000 наиболее распространенных слов
  • Життєва філософія кота Мура - 27
    Общее количество слов 4264
    Общее количество уникальных слов составляет 2044
    29.9 слов входит в 2000 наиболее распространенных слов
    41.9 слов входит в 5000 наиболее распространенных слов
    49.1 слов входит в 8000 наиболее распространенных слов
    Каждый столб представляет процент слов на 1000 наиболее распространенных слов
  • Життєва філософія кота Мура - 28
    Общее количество слов 4284
    Общее количество уникальных слов составляет 2042
    28.2 слов входит в 2000 наиболее распространенных слов
    39.4 слов входит в 5000 наиболее распространенных слов
    46.0 слов входит в 8000 наиболее распространенных слов
    Каждый столб представляет процент слов на 1000 наиболее распространенных слов
  • Життєва філософія кота Мура - 29
    Общее количество слов 3367
    Общее количество уникальных слов составляет 1883
    22.5 слов входит в 2000 наиболее распространенных слов
    32.3 слов входит в 5000 наиболее распространенных слов
    37.8 слов входит в 8000 наиболее распространенных слов
    Каждый столб представляет процент слов на 1000 наиболее распространенных слов