Latin

Розстріляне Відродження - 35

Total number of words is 4187
Total number of unique words is 1999
23.2 of words are in the 2000 most common words
31.7 of words are in the 5000 most common words
36.8 of words are in the 8000 most common words
Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
— О, зовсім не все: коли ти хочеш і маєш час і охоту, ми можемо порадити тобі зайти в кіно, коли там буде демонструватися картина «Звенигора» і, ми певні, ти переконаєшся, що це перший радянський революційний фільм, де тебе і діло рук твоїх показано не в сахариновій юшці — а таким як ти єсть і таким як є — знаряддя і наслідки твоєї праці.
Але коли б ми почали перераховувати все, що створили за ці два роки наші молоді друзі — ми б скоро не закінчили. Ми лише хочемо тобі нагадати, що картину «Звенигора» ставив молодий, але найкращий український режисер О. Довженко (з яким ти вже, мабуть, знайомий з його прекрасних рисунків
у пресі за підписами Сашко), і епопею горожанської війни, відзначену кращою премією на конкурсі, дав тобі Петро Панч — що обоє є члени Вільної Академії Пролетарської Літератури і співробітники журналу «Вапліте», якого ти, на жаль, мало читаєш, бо тобі про нього в наших газетах так багато неприємного наговорили тов. Коряк у Харкові і Коваленко у Києві.
Вони тобі увесь час товкли, що ВАПЛІТЕ якісь міщани, фашисти і ледве не контрреволюціонери. Але чи можна кращого чекати від них? Зле не це. Зле те, що ти сам не поцікавився взяти до рук і перевірити на свій власний розум: що пишуть члени ВАПЛІТЕ у своїх книжках. Ти повинен виправити цю помилку. Як культурна людина, ти повинен стежити за молодим революційним мистецтвом, а щоб бути в курсі справ, ти повинен читати журнал «Вапліте», де, крім вищезазначених письменників, беруть участь найкращі спеці-ялісти в галузі кіна, архітектури, музики, малярства, графіки, а також публіцистики і критики.
Скільки коштує журнал «Вапліте»: — зовсім не дорого: на рік за 12 книжок — 8 карб., за 6 місяців 6 книжок — 4 карб., за З місяці 3 кн. — 2 карб. Наша адреса: Харків, Ст. Пасаж, № 28-29, «Вапліте».
Тут же ти можеш придбати комплект (6 книг) «Вапліте» за 1927 рік, що буде коштувати 4 карбованці.
Коли цікавишся знати, що буде вміщено в журналі «Вапліте» протягом 1928 року — стеж за об'явами в газетах і журналах.
ВАПЛІТЕ
Цей проект відозви чи «метелика», як написано чиєюсь рукою на оригіналі, зберігся в паперах ВАПЛІТЕ в архіві Ар-кадія Любченка; публікується, мабуть, вперше. Судячи за змістом, він написаний наприкінці 1927 p., тобто за яких два місяці до ліквідації ВАПЛІТЕ.
 
Микола Хвильовий
1893-1933
КАМО ГРЯДЕШИ
Уривки з памфлетів
Від автора
...Нас найбільше тривожила ідея азіятського ренесансу і вияснення двох психологічних категорій: Европи і «Просвіти». Перші два листи — це наша відповідь одному з просвітян, що, узагальнюючи, ми його називаємо просто «енко». Третій лист — наша відповідь тов. Пилипенкові, керівникові організації Плуг. Не все тут буде зрозумілим, але хай пробачать читачі: листи писано, як відповіді, нашвидкуруч, а переробити їх оце тепер не маємо можливости. В той же час в них поставлено багато актуальних питань. Отже, сподіваємось, що наші памфлети будуть першим абетковим абзацом до теорії нового мистецтва. Сам теоретик мусить прийти — і ми його чекаємо. Він буде романтиком вітаїзму: агітатором і пропагандистом наших засад.
Про «сатану в бочці», або про графоманів, спекулянтів та інших «просвітян»
(Перший лист до літературної молоді)
...нема і не було прикладів в історії літератури, щоб якесь покоління встигло висловитись за 5-6 років: письменник не американська машинка, а твори його не полтавські галушки. Отже, «теза» про
ДРУГУ ґенерацію прислужиться тільки темним особам, що використають її у своїх цілях.
...Коли брати наші принципові розходження, то можна говорити тільки про одне. Фігурально це буде так: — Зеров чи Гаркун-Задунайський?
— Европа чи «просвіта»?
...Ми, «олімпійці», з повною відповідальністю за майбутнє нового мистецтва, заявляємо: — Для пролетарської художньої літератури без всякого сумніву корисніш — гіперболічно — в мільйон разів радянський інтеліґент Зеров, озброєний вищою математикою мистецтва, ніж сотні «просвітян», що розуміються на цьому мистецтві, як «свиня в апельсині», що на сьомому році революції раптом зробилися революційніші за самого Леніна, і тепер виступають по різних радянських журналах з «червоними» фразами під прізвищами якогось «ця» чи «енка».
Таке кардинальне, воістину принципове запитання ставимо ми літературній «молоді», і на нього вона мусить відповісти. Коли не нам, то самій собі.
...Ахіллесовою п'ятою українського пролетарського письменства є не стільки брак відповідної критичної літератури й критики, скільки брак самої літератури, що її варто було б критикувати ... І справді: про що писати? Десяток-два грамотних оповідань та 50-100 талановитих віршів? І все це протягом кількох років? Очевидно, скарги на те, що на мої твори, мовляв, не звертають уваги, є бедь-котіння того чи іншого ґатунку. Думка в критика породжується, коли він у творі бачить теж думку, а не бездарні візерунки. Правда, з історії літератури ми знаємо й випадки, коли майбутніх корифеїв «замовчували», але теж правда — таких корифеїв ми налічуємо одиницями, і вони, до речі, нічого не мають спільного з «просвітянською» графоманією.
...Ніколи не було стільки можливостей для розвитку української пролетарської літератури і вза-галі літератури, як тепер у нас, в республіці Комун. Але й ніколи не було такої безшабашної свистопляски в тій же українській літературі, як за наших днів. Варто якомусь «енкові» одержати членського квитка від письменницької організації, як він уже вважає себе — в мистецькому розрізі — цілком непогрішним. А коли він називає свою річ «Не-чаївська комуна» або «Біля тракторів», то такий твір віднині стає святою «плащаницею». Треба мати багато громадської мужности, щоб кинути цю бездарну «Нечаївську комуну» в редакційного кошика; треба мати за собою солідний революційний стаж, щоб зробити критичний «двойний нельсон» такому творові. Бо ж подумайте: — «енко» червоний, «ен-ко» зробився до того червоним* що навіть одкрив Америку: революцію робили не деґенерати; до того «червоним», що навіть почав під прізвищем «ця» «комунізувати» маси в радянських часописах. «Ен-ка» не трож! Він тепер модним став.
І, звичайно, в «сатанинській» свистоплясці губиться справжня талановита молодь. Частина з неї, замість повчитись, підпадає під впливи «енків» і робиться «кваліфікованими письменниками», заполонюючи ринок червоною графоманією; частина, що її приголомшили і збили з пантелику «оригінальні» статті різних безграмотних «ців» та інших «енків», — сидить десь у закутку і вичікує. А в результаті «молода» молодь за кілька років не дала жодної путньої книжки, — це тепер, коли стільки можливостей, це тепер, коли йде доба відродження, коли ми стоїмо напередодні небувалого розквіту молодої літератури!
Отже висновки.
Перший: — Треба негайно на настирливе запитання: Европа чи «просвіта», відповісти: — «Европа».
Другий: «Молодій» молоді треба вчитись, вчитись і вчитись... Справжня мистецька молодь зі своїми твора-ми не поспішає... «Молода» молодь мусить поважати художню літературу і знати, що звання художника чомусь зобов'язує, що заслужити його не так легко: для цього треба придбати багато життєвого досвіду і добре знати старе мистецтво.
Третій: — Треба негайно «одшити» або принаймні поставити на своє місце різних писак, що, вміючи сяк-так зробити репортерську замітку, тикають свого носа в мистецтво й — більше того — намагаються керувати ним. Тоді ясно стане, що так зване масове мистецтво є продукт упертої роботи багатьох поколінь, а зовсім не червона халтура.
Четвертий: — Треба вже знати, що перша фаланга (не ґене-рація) пролетарських письменників виникла на переломі двох епох, в розпалі романтичної доби, коли вмирало старе суспільство і народжувалося нове. Отже, не «енкам» («енки» на цьому тільки спекулюють), а справжньому молоднякові типи (і люди взагалі) наших творів не завжди будуть близькі. Але із цього не треба робити похабних висновків, а заглянути в своє нутро і чесно сказати: — Так, його люди мені чужі. Але бачу я, що «олімпієць» не тільки любив революцію, але й любив пролетарське мистецтво. Полюблю ж і я його. Пройду і я той радісний путь помилок: бо тільки той йе помиляється, хто живе «на шармачка».
П'ятий: — Нове мистецтво утворюють робітники й селяни. Тільки з умовою: вони мусять бути інтелектуально розвиненими, талановитими, геніяльними людьми. Хто цього не розуміє, той — дурень. А хто це розуміє і мовчить — той спекулянт.
Шостий, останній: — Молодь мусить бути ще етично-чистоплотною.
Савченківщина не тільки шкодить молодій літературі, а й утворює ганебну свистопляску. Не треба розшифровувати псевдонімів тих авторів, що цього
не хочуть. Не треба лазити по столах «олімпійців» з фотографічними апаратиками, щоб сфотографувати написи на цьому столі і таким чином придбати ще один «документ». Не треба заглядати в чужі редакційні портфелі. Не треба... і т. д. і т. д.
От наші поради і висновки для «молодої» молоді. Ми віримо, що вона, яка гряде, утворить могутній ренесанс, піде нарешті тим шляхом, що його вказує історія.
Про Коперника з Фрауенбурґа, або абетка азіятського ренесансу в мистецтві
(Другий лист до літературної молоді)
...Що ж таке «мистецтво взагалі», питають «олімпійці», починаючи свого другого листа. ...«Мистецтво взагалі» — то архіспецифічна галузь людської діяльности, що намагається задовольнити одну з потреб духу людини, саме любов до прекрасного... Ще року 1921 один із «олімпійців», саме Хвильовий, як «Дон-Квізадо», оголосив похід проти пролеткультизму. Це було в той час, коли пролеткульт був, так би мовити, господарем становища, божком. ...і напостовці, і лефовці, і пролеткуль-товці, і октябристсько-плятформівці, і панфутурис-ти і їм же ім'я — леґіон. Всі вони виходять з основного визначення мистецтва — «яко методи будування життя». ...Під «методою будування життя» ховається не стільки безоглядний утилітаризм, пісаревщина в червоній машкарі, ліквідаторські настрої щодо мистецтва, ревізіонізм плехановської естетики, німецьке «просвітительство», скільки по-стулят рантьє нової формації...
...«Мистцем взагалі» може бути тільки виключно яскрава індивідуальність, яка має не тільки чималий життьовий досвід, але й в силу деяких фройдівських передумов, зреґулювала свою творчу діяльність по призначеній їй сліпою природою путі.
...Мистцем треба народитись (nascuntur poet-ae...), бо ніяка «октябрська» плятформа в цьому разі ніяк не врятовує. (Який жах! Правда, товариші «хапи», «лапи», «мапи»?)
...Ми прекрасно розуміємо, що наша позиція вельми невигідна. З одного боку, так званий «октябристський» пролеткульт так загодував молодь своєю смачною кашею, що вона вже заговорила про «собачу ідеологію» (напостівський Лелевич) і остаточно заплутала соціяльну ролю арифметики з йолопівською абстракцією, намагаючись втиснути в 2x2 якусь кля-совість. З другого боку — і це ми прекрасно розуміємо — демагогія і спекуляція «енків» для молоді надто вигідніша: вона не заставляє багато думати і до того ж з кінематографічною швидкістю видає ярлички «кваліфікації». Залишається тільки сісти на вишню, заплющити очі і спорзно виспівувати, як соловей напровесні... поки підійде фортуна і забере у клітку, що її призначено для невдачників.
Ми все це розуміємо. Але ми пам'ятаємо й пораду Чехова: — Коли дитина народиться, то її перш за все треба вибити, приказуючи: не пиши віршів і оповідань, бо будеш ледарем.
Ми маємо досить громадської мужности одверто сказати це, і віримо, що наша гірка правда, кінець кінцем, не завтра, так позавтра прийдеться більш до смаку «молодій» молоді, ніж просвітянські прописні істини.
...Справжні мистці, як мистці, завжди попереджали свою клясу і ніколи не йшли з нею врівні. ІншаГ*вибачте за вираз, теорія не тільки профанує пролетарське мистецтво, але й становить глибоко консервативний чинник у розвитку суспільства. Не треба плутати понять: одна справа лікнеп, а друга — мистецтво. Наш пролетаріят ще й досі з більшим задоволенням дивиться на халтурну «сатану в бочці», ніж на курбасівську постановку.
... Одна з ознак мистецтва — це його нестримний вплив на розвинений інтелект. Отже, коли наш
лікнеп зробить своє діло серед нашого пролетаріяту, тоді те пролетарське мистецтво, що про нього ми зараз будемо говорити, воістину буде творити чудеса, воістину буде могутнім чинником в розвитку людсь-кости і поведе її до ненависних просвітянинові «тихих озер загірної Комуни», де зустріне людину — ?втілений прообраз тієї надзвичайної Марії, що стоїть на гранях невідомих віків».
...Отже, гряде могутній азіятський ренесанс у мистецтві, і його предтечами є ми, «олімпійці». Як в свій час Петрарка, Мікеланджело, Рафаель і т. д. з італійського закутка запалили Европу огнем відродження, так нові мистці, з колись пригноблених азіятських країн, нові мистці-комунари, що йдуть за нами, зійдуть на гору Гелікон, поставлять там світильник Ренесансу, і він, під дальній гул барикадних боїв, спалахне багряно-голубим п'ятикутником над темною європейською ніччю.
...Коли гармати говорять — музи мовчать. Це так. Але революція, як показує дійсність, не має перманентного характеру. Епоха горожанських війн почалась, але вона буде мати чималі передишки то в одній, то в другій країні.
...Говорити про пролеткульт, про пролетарську культуру — говорити абсурд, бо клясова культура, цебто сума всього утвореного зусиллями господаря становища, має консервативні тенденції: вона переконує клясу в одвічності-нескінченності її диктатури. Мистецтво ж, будучи чуйною, сторожкою ідеологічною надбудовою, звільняється від цих тенденцій. Для пролетарського мистецтва принцип безклясовости безперечно зрозуміліший, ніж для інших галузей творчої діяльности. Більше того: приймаючи на увагу, що навіть у буржуазній художній творчості були елементи загальнолюдського визвольного прагнення, мистецтво взагалі — про-ґресивне явище.
...Говорячи про азіятський ренесанс, ми маємо на увазі нечуваний розквіт мистецтва в таких народів, як Китай, Індія і т. д. Ми розуміємо його, як велике духовне відродження азійсько-відсталих країн. Він мусить прийти, цей азіятськии ренесанр, бо ідеї комунізму бродять примарою не стільки по Европі, скільки по Азії, бо Азія, розуміючи, що тільки комунізм звільнить її від економічного рабства, використає мистецтво як бойовий чинник. Отже, гряде новий Рамаян. Азіятськии ренесанс — це кульмінаційна точка епохи переходового періоду. І спиратися на азіятську економічну відсталість нічого.
...Але чи мислимо ми пролетарське мистецтво, як єдиний художній моноліт? Відповідаємо: «ні»! Воно залежить від тих же законів, що й буржуазне. Школи, напрямки — це його етапи, що по них воно буде йти до вершин своєї досконалости. Епоха європейського відродження забрала більше століття. Великий азіятськии ренесанс простягнеться на кілька століть... Отже, за цей час мусить виникнути не одна школа й не один напрямок. Отже, балачки про «абсолютний» реалізм пролетарського мистецтва, на наш погляд, цілком безпідставні. Азіятськии ренесанс буде характеризуватись кількома періодама. Періоди буде характеризувати той чи інший художній напрямок. Пролетарське мистецтво пройде етапи: романтизму, реалізму і т. д. Це — замкнене коло законів художнього розвитку.
І коли тепер ми запитуємо себе, який напрямок мусить характеризувати і характеризує наш період переходової доби, то відповідаємо: — романтика вітаїзму (vita — життя).
Нині наш період кидає всі свої сили на боротьбу з ліквідаторськими настроями щодо мистецтва. Сьогодні наше гасло: — «vita!» Ми прекрасно розуміємо, що пролеткультівський лефовський (він же «прафовський») псевдоклясицизм незалежно від себе відограє ролю ідеолога нового рантьє. І ми беремося за клинок романтичної шпаги. Як у свій час французькі парнасці, перші реалісти і т. д. Ґотьє, Леконт-де-Ліль, Бодлер, Фльобер пішли походом проти різних Ожьє, що так реально оспівували канареечного буржуа, так ми, «олімпійці», не можемо мовчати, коли бачимо поруч себе бездарних, симптоматичних «енків».
...Романтику вітаїзму утворюють не «енки», а комунари. Вона, як і всяке мистецтво, для розвинених інтелектів. Це сума нового споглядання, нового світовідчування, нових складних вібрацій. Це мистецтво першого періоду азіятського ренесансу. З України воно мусить перекинутись у всі частини світу й відограти там не домашню ролю, а загальнолюдську.
...Але тут же ми попереджаємо: — коли ми надаємо своєму мистецтву бойового значення, то це зовсім не значить, що ми розуміємо під ним той потік віршової «бойової» графоманії, який пробіг нещодавно по нашій території. Щоб творити справжнє бойове мистецтво, треба відчувати свою епоху, треба знати, на що вона хворіє. Ми^ наприклад, одну Тичинівську «Бурю», або одну Йогансе-нову «Комуну» не проміняємо на всі вози віршів, що риплять до города по великому тракту. Ми, наприклад, одну щиру новелю не проміняємо на всі просвітянські лантухи оповідань.
Ми, «олімпійці», не тільки відчуваємо запах наших днів, але й аналізуємо всю складність переходового періоду. Наше гасло — бий і себе й інших «свинею». Будируй суспільство, не давай йому заснути. Наше гасло — вияви подвійність людини нашого часу, покажи своє справжнє «я». Це тобі дасть можливість іти далі, бо коли ти не просвітянин, ти підеш у протест проти того ладу, який виховав тебе, саме — проти капіталізму. Але тут нам закинуть ядовитою іронією одного з «енків»: — Який же ти революціонер, коли в тебе «кололось «я»?»
Відповідаємо з задоволенням і саме про коли: — коли ти просвітянська колода, то, звичайно, без сокири ще вік пролежиш. Але коли ти людина, то «буття визначає твою свідомість». Тебе, як каже відомий і непоганий марксист, «не врятує й архі-пролетарське походження». Коли ти революціонер— ти не раз розколеш своє «я». Але коли ти обиватель і служиш, припустім, у якомусь департаменті, то хоч ти об'єктивно й маєш тенденцію бути царем природи, але суб'єктивно ти — гоголівський герой. Справа тільки в тому: чи бути тобі Акакієм Акакієвичем, чи держимордою. Тут маєш вибір.
Така, як бачите, складна ситуація щодо пролетарського мистецтва.
...Що ж таке Европа?
Европа — це досвід багатьох віків. Це не та Европа, що її Шпенґлер оголосив «на закаті», не та, що гниє, до якої вся наша ненависть. Це — Европа ґрандіозної цивілізації, Европа — Ґете, Дарвіна, Байрона, Ньютона, Маркса, і т. д., і т. п. Це та Европа, без якої не обійдуться перші фаланги азіятсь-кого ренесансу. І коли Зеров знає цю Европу (а він її знає!), то ми йому простягаємо руку.
...Так ми дивимось на Европу. Так ми дивимось на «просвіту». Що ж тоді: — Европа чи «просвіта? »— Для мистецтва — тільки — Европа.
Про демагогічну водичку, або справжня адреса української воронщини, вільна конкуренція, ВУАН
і т. д.
(Третій лист до літературної молоді)
...Воістину демагогія! Але вам, Сергію Володимировичу (мова про опонента Хвильового Пилипенка. — У поряд.) 9 не личить оперувати нею! Ви ж прекрасно знаєте, що Мопассан аж ЗО років ходив до Фльобера, і тільки на 31 ризикнув виступити з першим твором. Чому ж ви не вчите цього молодь? Ви ж прекрасно розумієте, що вся та «масова література», що її ви друкуєте, і близько не лежала біля мистецтва. Навіщо ж ви нацьковуєте цю молодь на Хвильового? Навіщо ви її держите в темноті й не
скажете їй, що самих творів Ленінових для мистця дуже й дуже мало. Чому ви не порадите їй звернутись до Зерова, який наштовхне її на таких реакціонерів, як Віко, проф. Віппер і т. д.?
...В останньому листі до Хвильового Микола Зе-ров, приймаючи подану нами ідею азіятського ренесансу, говорить так: — «Я люблю всіх прихильників «циклічних теорій». Віра в циклічність позначається патосом, трагізмом, емоціонально насичена, і через те захоплює».
Саме цю циклічність ми й подаємо. Саме вона й породить ті «великі думки й почуття», що про них говорить Воронський. Його ж «безконечний про-ґрес» веде нас до «катафалка мистецтва», до панфу-туризму, до ліквідаторських настроїв. Буржуазний цикл себе вичерпав і зайшов у сутички, і не Веронському вивести його на радісну путь горіння. В тій же брошурі «Искусство как познание жизни» він надто перегинає кийочок об'єктивізму. Цим тільки й можна пояснити, що для Воронського німецький експресіонізм — «упадочна» течія. Для нас не так: це теж предтеча великого азіятського ренесансу. Бо експресіонізм — не дадаїзм, не унанімізм жюль-ро-менівського вузенького «преображенного града», це теж спроба дати циклічну теорію. І тільки тому, що він виник до приходу ери горожанських сутичок, теорія не пішла в дійсність і дала лише блискучу плеяду художників із едшмідівською волею й спрагою до життя.
Отже, тільки циклічна теорія має перспективи. Це не шпенґлерівська теорія цілої системи — це циклічна теорія одного мистецтва... Саме з південно-східньої республіки комун, саме з Радянської України й піде те нове мистецтво, що його так чекає Европа.
...наш маестро (тобто, Пилипенко. — У поряд.) патетично доносить: «24 травня обізвалась на голос тов. Хвильового цитаделя українського старого слова й українських старих думок — ВУАН і влаштувала диспут».
Ну, і що з того? Що це доказує? Очевидно, тільки актуальність цієї справи...
— Але почекайте, — кричить маестро. — «Устами Зерова попутницька фаланга от чого вимагає»: — «Треба допустити вільну конкуренцію в літературі, треба припинити протекціонізм пролетарським організаціям, бо все це сприяє кар'єризмові й спекуляції».
От бачите, каже наш опонент, — «політичні ріжки вже висунулись з капшука, навіть пояснювати зовсім не доводиться».
Хіба? А от ми думаємо зовсім навпаки, треба й пояснити трохи, бо «Олімп» теж підписується під зеровським твердженням.
...«Мені здається (пише Н. Бухарін), що найкращий спосіб занапастити пролетарську літературу, що її прихильником я є, найбільший спосіб зав'язати їй світ це — зректися принципів вільної анархічної конкуренції.
...Коли ж ми, навпаки, зупинимось на точці зору літератури, яку мусить реґулювати державна влада й яка буде користуватись різного роду привілеями, то, без всякого сумніву, в силу цього ми зав'яжемо світ пролетарській літературі».
Тепер ясно, чому ми погоджуємось із Зеровим? Ми не хочемо «зав'язати світ пролетарській літературі». Субсидії й протекціонізм потрібні для роб-селькорівських організацій, а не для мистецьких. Про це ми вже давно говорили. Меценатство в мистецтві ми мислимо, як допомогу окремим індивідуальностям. Меценатство над групою можна взяти тільки тоді, коли ця група складається з випробуваних художників.
...Тут до речі знову кілька слів про Европу: — навіть наші друзі досі не розуміють нас: коли ми говоримо про Европу, то ми маємо на увазі не тільки її техніку. Голої техніки для нас замало: є дещо серйозніш від останньої. І от: — ми розуміємо Европу теж як психологічну категорію, яка виганяє людськість із «просвіти» на великий тракт проґресу.
...Отже, Зерових ми мусимо використати не тільки по лінії техніки, але й у напрямку психології. Один той, на перший погляд, незначний факт, що вони так пильно «проти течії» перекладають римлян, дає нам право вбачати в них справжніх європейців. Зерови відчули запах нашої епохи й пізнали, що нове мистецтво мусить звернутися до зразків — античної культури. Азіятський ренесанс це епоха європейського відродження плюс незрівня-не, бадьоре й радісне греко-римське мистецтво. Не дивно, що навіть у буржуазній Франції виник недавно неоклясицизм. Для романтики вітаїзму нео-клясицизм так потрібний, як і сама віра в правду великого азіятського ренесансу.
...Чи варто резюмувати? Ми гадаємо, не треба. Але ми й у цьому листі звертаємось до молодої молоді: — Камо грядеши? Біблейська мудрість каже: коли йдуть два сліпих, то обидва попадуть у яму. Воістину, не за мистецьким авторитетом тов. Пилипенка йти молодим художникам: їх чекає розчарування. З «Олімпом» зовсім не те: — ми відкидаємо мало-російщину, просвітянщину та іншу безперспективну вузькість і кличемо до невідомих обріїв прекрасного азіятського ренесансу. Ми кличемо творити те мистецтво, що його так чекає Европа. Ми знаємо: — важкий наш шлях і велику вагу беремо ми на себе. Зате — це радісний шлях духмяної боротьби, — шлях, що біжить у майбутнє за багряними кіньми нашої геніяльної революції.
Кажіть же, юнаки і юнки: — Камо грядеши?
Подані вище памфлети Хвильового КАМО ГРЯДЕШИ вперше друкувалися в літературному додатку газети «Вісті ВУЦВК» — «Культура і побут» ч. 17, 20 і 23 в квітні-червні 1925. В тому ж році вони вийшли окремою книжкою: КАМО ГРЯДЕШИ. Памфлети. В-во «Кни-госпілка», 1925, 63 стор. Ми подаємо тут тільки більші уривки із цієї книжки.
Під «просвітою» Хвильовий розуміє не однойменне колишнє культурно-освітнє масове товариство, що провадило корисну освітню працю серед широких і часто неписьменних мас, а поняття обмеженої провінційности, що не бачить різниці між суверенною мистецькою оригінальною творчістю і працею по ліквідації елементарної неписьменности. Цим своїм поняттям «просвіти» Хвильовий хоче віддати також комплекс свідомої самооб-межености, яка не прилучається до світової культури і боїться також очолити суверенні вимоги — всебічного розвитку нації. Засуджуючи масовізм організації селянських письменників Плуг (голова С. В. Пилипенко), Хвильовий протиставить йому Миколу Зерова, блискучого літературознавця, професора Київського університету, лідера групи неокля-сиків, яку ЦК партії засудив як буржуазну.
ДУМКИ ПРОТИ ТЕЧІЇ
Від автора
Випускаючи другу серію памфлетів, ми вважаємо за потрібне і на цей раз попрохати пробачення у читача: і тут не все буде зрозумілим для нього. Але чому ж ми поспішаємо з виданням цієї брошури? Тому, шановний читачу, що життя не чекає нас. Ті ідеї, що ми їх кинули у своїй першій серії памфлетів (КАМО ГРЯДЕШИ, вид. «Книгоспілки», 1925), шукають собі підтримки. Отже той, хто стежив за літературною дискусією минулого року, очевидно, зрозуміє нас. Більше того: він мусить пробачити нам гостроту в виразах, бо коли розв'язується майбутнє молодого мистецтва, сантиментальності нема місця.
...І коли ти переконаєшся, що ми в основному стоїмо на правдивому шляху, — неси наші мислі в найглухіші закутки республіки і всюди підтримуй нас. Тільки спільними зусиллями ми виведемо нашу «хохландію» на великий історичний шлях.
Психологічна Европа
...Ви питаєте, яка Европа? Беріть яку хочете: «минулу — сучасну, буржуазну — пролетарську, вічну — мінливу». Бо й справді: Гамлети, Дон-Жу-ани чи то Тартюфи були в минулому, але вони є і в сучасному, були вони буржуазні, але вони є і пролетарські, можете їх уважати «вічними», але вони будуть і «мінливі». Таку кокетливу путь держить діялектика, коли блукає в лябіринті надбудов.
Тут ми, нарешті, стикаємось з ідеалом громадської людини, яка в своїй біологічній, ясніш психофізіологічній, основі вдосконалювалась протягом багатьох віків і є власністю всіх кляс.
В цьому сенсі ми нічого не маємо проти того, щоб Леніна порівняти з Петром Великим: як той, так і другий належали до одного типу громадської людини й саме ідеального, що його нам дала Европа. І імператор Римської імперії Август, і мислитель буржуазії Вольтер, і пролетарський теоретик Маркс — всі вони в цьому сенсі подібні один до одного.
...Цей клясичний тип ми мислимо в перманентній інтелектуальній, вольовій і т. д. динаміці. Це та людина, що її завжди і до вінців збурено в своїй біологічній основі.
Це — європейський інтеліґент у найкращому розумінні цього слова. Це коли хочете — знайомий нам чорнокнижник із Вюр-темберґа, що показав нам ґран-діозну цивілізацію і відкрив перед нами безмежні перспективи. Це — доктор Фавст, коли розуміти його, як допитливий людський дух.
І зовсім помиляється Шпенґлер: він везе на катафалку не Фавста, а «третій стан», бо доктор із Вюр-темберґа безсмертний, поки існують сильні, здорові люди.
— Ага... так от про що ви говорите! А чи нема тут у вас ідеалізму?
— Подивимось: перша цитата з Мерінґа: «історичний матеріялізм ніколи не відхиляє дії ідейних сил». Друга цитата з Плеханова: «велика людина баче далі і хоче сильніш інших. Вона — герой. Не в тому сенсі, що начебто може зупинити чи то змінити ходу речей, а в тому, що її діяльність являється свідомим і вільним виразником цієї необхідної і позасвідомої ходи. В цьому її значення; в
цьому її сила. Але — це колосальне значення, страшна сил а».
Саме ця страшна сила і є згаданий нами тип, і є психологічна Европа, що на неї ми мусимо орієнтуватись. Саме вона й виведе наше молоде мистецтво на великий і радісний тракт до світової мети.
Соціялізм — це, з одного боку, теорія боротьби за царство свободи, з другого — конкретний етап у боротьбі людини з природою. Отже, треба подивитися на справу ширше і глибше, і не думати, що тисячі кащенків, хоч би й комуністичних, роблять епохальну справу, що вони «зададуть» тон гнилій тери-торіяльній Европі, що витягнуть її з болота, куди затягла її колись могутня і прекрасна, тепер стара й безсила буржуазія.
Так стоїть справа з психологічною Европою, що до неї антитезою є просвіта Гаркун-Задунайсько-го: — психологічна категорія є жива людина з мислями, з волею, з хистами. Жива людина є громадська людина. Клясичний тип громадської людини вироблено Заходом. Як надбудова, він вплинув на економічний базис, на добробут февдалів і буржуазії. Він вплине й на добробут пролетаріяту. Його соціяльний сенс у його широкій та глибокій активності. Отже, не можна мислити соці-яльного критерію без психологічної Е в р о п и.
— І все?
— Ні, тепер дозвольте ще зупинитись на «просвіті».
Культурний епігонізм
You have read 1 text from Ukrainian literature.
Next - Розстріляне Відродження - 36
  • Parts
  • Розстріляне Відродження - 01
    Total number of words is 3614
    Total number of unique words is 2143
    21.0 of words are in the 2000 most common words
    31.8 of words are in the 5000 most common words
    37.5 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 02
    Total number of words is 4059
    Total number of unique words is 1953
    26.1 of words are in the 2000 most common words
    38.3 of words are in the 5000 most common words
    44.2 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 03
    Total number of words is 4307
    Total number of unique words is 2341
    22.9 of words are in the 2000 most common words
    33.8 of words are in the 5000 most common words
    39.4 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 04
    Total number of words is 4153
    Total number of unique words is 2393
    20.2 of words are in the 2000 most common words
    30.5 of words are in the 5000 most common words
    37.3 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 05
    Total number of words is 3980
    Total number of unique words is 2371
    19.2 of words are in the 2000 most common words
    30.3 of words are in the 5000 most common words
    36.3 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 06
    Total number of words is 3949
    Total number of unique words is 2150
    23.4 of words are in the 2000 most common words
    34.7 of words are in the 5000 most common words
    41.0 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 07
    Total number of words is 4114
    Total number of unique words is 2202
    25.4 of words are in the 2000 most common words
    37.4 of words are in the 5000 most common words
    43.4 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 08
    Total number of words is 4215
    Total number of unique words is 2360
    21.5 of words are in the 2000 most common words
    32.8 of words are in the 5000 most common words
    39.9 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 09
    Total number of words is 3979
    Total number of unique words is 2251
    22.7 of words are in the 2000 most common words
    34.4 of words are in the 5000 most common words
    40.4 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 10
    Total number of words is 4178
    Total number of unique words is 2322
    22.4 of words are in the 2000 most common words
    33.5 of words are in the 5000 most common words
    39.9 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 11
    Total number of words is 3885
    Total number of unique words is 2281
    21.0 of words are in the 2000 most common words
    30.5 of words are in the 5000 most common words
    36.7 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 12
    Total number of words is 4238
    Total number of unique words is 2575
    15.6 of words are in the 2000 most common words
    25.0 of words are in the 5000 most common words
    30.5 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 13
    Total number of words is 4293
    Total number of unique words is 2461
    21.0 of words are in the 2000 most common words
    31.5 of words are in the 5000 most common words
    38.3 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 14
    Total number of words is 4043
    Total number of unique words is 2237
    20.7 of words are in the 2000 most common words
    31.8 of words are in the 5000 most common words
    38.5 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 15
    Total number of words is 3977
    Total number of unique words is 2183
    20.1 of words are in the 2000 most common words
    30.8 of words are in the 5000 most common words
    36.2 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 16
    Total number of words is 4374
    Total number of unique words is 2050
    26.1 of words are in the 2000 most common words
    36.7 of words are in the 5000 most common words
    43.4 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 17
    Total number of words is 4293
    Total number of unique words is 2085
    26.0 of words are in the 2000 most common words
    37.4 of words are in the 5000 most common words
    44.1 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 18
    Total number of words is 4287
    Total number of unique words is 2376
    23.6 of words are in the 2000 most common words
    34.2 of words are in the 5000 most common words
    40.6 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 19
    Total number of words is 4426
    Total number of unique words is 2236
    25.7 of words are in the 2000 most common words
    36.6 of words are in the 5000 most common words
    42.6 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 20
    Total number of words is 4192
    Total number of unique words is 2201
    25.4 of words are in the 2000 most common words
    35.8 of words are in the 5000 most common words
    42.6 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 21
    Total number of words is 4324
    Total number of unique words is 2087
    28.0 of words are in the 2000 most common words
    38.1 of words are in the 5000 most common words
    43.4 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 22
    Total number of words is 4242
    Total number of unique words is 2096
    24.4 of words are in the 2000 most common words
    35.1 of words are in the 5000 most common words
    40.8 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 23
    Total number of words is 3908
    Total number of unique words is 2000
    25.5 of words are in the 2000 most common words
    36.2 of words are in the 5000 most common words
    41.9 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 24
    Total number of words is 4113
    Total number of unique words is 2331
    20.9 of words are in the 2000 most common words
    31.5 of words are in the 5000 most common words
    37.3 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 25
    Total number of words is 4219
    Total number of unique words is 2276
    27.6 of words are in the 2000 most common words
    38.6 of words are in the 5000 most common words
    45.3 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 26
    Total number of words is 4272
    Total number of unique words is 2239
    24.1 of words are in the 2000 most common words
    34.7 of words are in the 5000 most common words
    41.3 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 27
    Total number of words is 4409
    Total number of unique words is 2167
    25.6 of words are in the 2000 most common words
    36.5 of words are in the 5000 most common words
    42.0 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 28
    Total number of words is 4200
    Total number of unique words is 2074
    24.2 of words are in the 2000 most common words
    34.6 of words are in the 5000 most common words
    40.8 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 29
    Total number of words is 4206
    Total number of unique words is 2270
    22.2 of words are in the 2000 most common words
    32.3 of words are in the 5000 most common words
    38.1 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 30
    Total number of words is 4006
    Total number of unique words is 1679
    28.3 of words are in the 2000 most common words
    39.5 of words are in the 5000 most common words
    45.6 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 31
    Total number of words is 4170
    Total number of unique words is 1644
    31.0 of words are in the 2000 most common words
    40.1 of words are in the 5000 most common words
    45.3 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 32
    Total number of words is 4061
    Total number of unique words is 1770
    26.6 of words are in the 2000 most common words
    36.9 of words are in the 5000 most common words
    42.8 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 33
    Total number of words is 3977
    Total number of unique words is 1736
    27.6 of words are in the 2000 most common words
    38.1 of words are in the 5000 most common words
    43.7 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 34
    Total number of words is 4157
    Total number of unique words is 2174
    24.2 of words are in the 2000 most common words
    34.6 of words are in the 5000 most common words
    41.7 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 35
    Total number of words is 4187
    Total number of unique words is 1999
    23.2 of words are in the 2000 most common words
    31.7 of words are in the 5000 most common words
    36.8 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 36
    Total number of words is 4197
    Total number of unique words is 1977
    22.9 of words are in the 2000 most common words
    31.3 of words are in the 5000 most common words
    37.0 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 37
    Total number of words is 4225
    Total number of unique words is 2337
    21.3 of words are in the 2000 most common words
    29.3 of words are in the 5000 most common words
    35.7 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 38
    Total number of words is 4101
    Total number of unique words is 2138
    24.1 of words are in the 2000 most common words
    33.8 of words are in the 5000 most common words
    39.8 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 39
    Total number of words is 3921
    Total number of unique words is 2183
    19.0 of words are in the 2000 most common words
    28.8 of words are in the 5000 most common words
    35.0 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 40
    Total number of words is 3919
    Total number of unique words is 2224
    18.4 of words are in the 2000 most common words
    28.1 of words are in the 5000 most common words
    32.9 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 41
    Total number of words is 4003
    Total number of unique words is 2085
    20.1 of words are in the 2000 most common words
    28.6 of words are in the 5000 most common words
    34.4 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 42
    Total number of words is 3916
    Total number of unique words is 2145
    20.3 of words are in the 2000 most common words
    28.6 of words are in the 5000 most common words
    33.6 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 43
    Total number of words is 3919
    Total number of unique words is 2222
    20.6 of words are in the 2000 most common words
    29.8 of words are in the 5000 most common words
    35.0 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 44
    Total number of words is 3954
    Total number of unique words is 2162
    19.2 of words are in the 2000 most common words
    27.8 of words are in the 5000 most common words
    33.4 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 45
    Total number of words is 4051
    Total number of unique words is 2383
    18.6 of words are in the 2000 most common words
    27.4 of words are in the 5000 most common words
    33.3 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 46
    Total number of words is 310
    Total number of unique words is 249
    25.5 of words are in the 2000 most common words
    38.0 of words are in the 5000 most common words
    41.5 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.