Latin

Розстріляне Відродження - 34

Total number of words is 4157
Total number of unique words is 2174
24.2 of words are in the 2000 most common words
34.6 of words are in the 5000 most common words
41.7 of words are in the 8000 most common words
Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
— (Підводиться). Тепер мене чекає ще більша наруга, найжахливіша образа... диба... Господи, пошли мені смерть швидку! Дай умерти хоч на дибі, щоб не гнити в оцій домовині десятки років. Дай швидку смерть, Господи, щоб я не забув, за що умираю! (Павза). А цар говорить, що його робота не на віки, а на цілі тисячоліття... (Здавлюєруками голову й схоплюється з ліжка). Так за що ж мені умирати на дибі? За вольності? (Кидається з кутка в куток). За Богдана Хмельницького чи за Мазепу? Чи за народ? Який народ? Ґалаґан чи гультяї з моїх вінниць? А яке гультяям діло, що їх пан умре на дибі? Ні! Немає народу! Нема, не бачу... (Пригадує). «Полуботок, скажи тільки одне слово, одне слово, що не зрозумів государя свого»... Сказати хіба одне слово? Повинитися? І записати себе в історію рідного краю рядом з холопами... (Здавлює голову). І буде написано: холоп Івашка Брюховець-кий, холоп Івашка Скоропадський і холоп Павлушка Полуботок... (Кричить). Та ні! Не буде цього! (Увіходить наглядач).
— А це хто? Ти хто? (Пильно придивляється до наглядача). Ти хто? (Радісно). А! Це ти? Кость Гордієнко?! Кошовий війська славного запорізького?! Ти прийшов кликати мене до Орлика? Я піду з тобою. Піду! З радістю піду! Ой, якби ти знав, чого Москва на Україні наробила! Ходім. Ходімо до Ор-лика... Будемо боронити нашу волю! І народ буде... Тьми тисяч народу! Ми його так розворушимо, запалимо таке повстання, якого й за Хмельниччини не було! Згорить! Усе згорить, крім наших вольностей. О! Я тепер добре знаю, що воля міститься на кінці шаблюки! (Робить рукою рух, ніби виймає шаблюку й махає нею. Раптом скрикує). Ой! (І падає).
Наглядач
— (Кричить у коридор). Лікаря! Лікаря! Голос Родостанова
— Карла Іванович! Карла Іванович! Наглядач
— Швидше! Швидше!
Увіходять: дяк Родостанов і лікар.
Родостанов
— Що тут таке?
Наглядач
— Та, мабуть... (Крутить пальцем коло лоба). Бігає, руками махає, мене не пізнає...
Лікар
(Підходить до Полуботка, нахиляється, слухає пульс, серце, хитає головою). Штарб... Гауптман помер.
Кость Буревій. ПАВЛО ПОЛУБОТОК. Історична драма на 5 дій. Мюнхен, в-во «Орлик», 1948, стор. 31-33 і 88-97.
 
ЕСЕЙ
Андрій Ніковський
1885-1942
Якось маленьким, обідраним хлопчиком стояв Андрій Ніковський перед вивіскою магазину в Одесі і на запитання одного пана, що він робить, відповів: «Учусь, дядю, читати». Зворушений пан поміг хлопцеві здобути освіту, і Андрій блискуче закінчив в Одесі не тільки гімназію, а й Одеський університет. Завдяки цьому випадкові модерна Україна першої чверті 20 сторіччя дістала в особі Андрія Ніковського одного з найбільших культурних діячів у ділянці політики, науки і літератури.
Народився він 2 жовтня 1885 року в Одесі чи під Одесою у бідній приміській селянській родині. Маючи нахил до жур-налізму, змолоду співробітничав у місцевій одеській пресі; також брав активну участь в організованому українському житті Одеси. Коли в 1908 році утворилася партія ТУП (Товариство Українських Поступовців), — він став одним із чільних діячів цієї партії, з ініціативи якої заснувалася в перші тижні революції 1917 року Центральна Рада. 1910 (за іншими даними 1913—14) Ніковський став поруч із Сергієм Єфремовим редактором щоденної великої української газети «Рада», а коли царський уряд під час війни заборонив «Раду», Ніковський редагував журнал «Основа» (Одеса, 1915), співробітничав у нелегальному часописі української революційної молоді «Боротьба» (1915). Великі організаційні здібності виявив Андрій Ніковський, коли став уповноваженим Комітету південно-західнього відділу Союзу міст. Ця громадська організація для допомоги населенню і фронту під час Першої світової війни мала сильні суспільні й фінансові позиції; в ній зосередились великі кадри української інтелігенції, що проходили тут своєрідну школу організаторської праці в великих державних масштабах і що, порядком опіки над біженцями й полоненими та окупованими західньоукраїнськими землями, знайомились із здобутками українського життя в Галичині. Ніковський був одним із керівників тих українських кадрів, що в їх руках опинився південно-західний відділ Союзу міст.
В перші дні революції 1917 року, саме 17 березня, Ніковський став членом Комітету, що його обрала рада громадських
організацій і партій у Києві і що в його руках була фактична влада в Києві протягом перших трьох місяців революції, поки його місце посіла Центральна Рада. Ніковський був обраний на з'їзді ТУП 26 березня 1917 до ЦК ТУП, а також став редактором відновленої «Ради», що тепер виходила під назвою «Нова рада» (1917—19). З самого початку утворення Центральної Ради (21 квітня 1917) Ніковський став її членом і був одним із заступників Михайла Грушевського як Голови Центральної Ради. 7 листопада, під час більшовицького перевороту в Петрограді і спроби білих і червоних росіян захопити владу в Києві і повалити Центральну Раду, Ніковський став членом «Крайового комітету для охорони революції на Україні», що його утворила Центральна Рада. Після перемоги Центральної Ради в листопаді 1917 уряд УНР (Генеральний секретаріят) — призначив Ніковського комісаром міста Києва.
Завалений кипучою і складною працею над організацією законодавчої (Центральна Рада) і виконавчої (уряд) влади новоутвореної Української республіки, Ніковський, як редактор «Нової ради», систематично висвітлював у цій газеті найпе-кучіші питання українського державного і культурного відродження. Під час німецької окупації 1918 року він, одійшовши від організаційно-державної праці, редагував далі «Нову раду», а також написав книжку літературно-критичних есеїв VITA NOVA (Київ, в-во «Друкар», 1919; статті про Павла Тичину, Михайла Семенка, Якова Савченка, Максима Рильського). У цій талановитій книжці він проголосив велике світло українського відродження, його нові духові маршрути. Незважаючи на свої помірковані політичні і суспільні позиції, Ніковський з ентузіяз-мом привітав тодішніх українських радикальних модерністів із Семенком включно. Цією книжкою Ніковський утвердив себе як першорядний літературний критик того часу.
В час готування повстання проти німецької окупації 1918 року Ніковський був першим головою Українського Національного Союзу, що об'єднував усі ворожі до окупації українські республіканські партії. В 1920 році Ніковський був міністром закордонних справ УНР в кабінеті Прокоповича. Не бажаючи ангажуватись у різні комбінації після поразки УНР, Ніковський емігрує спершу до Варшави, а потім до Відня, де, відійшовши від політики, працює у відомому українському видавництві Оренштайна, прислужившись до видання серії високовартісних книжок.
1923 (чи 1924) Ніковський повернувся в Україну до своїх дітей, бажаючи, за згодою радянського уряду, віддати всі свої сили на українське культурне будівництво в УРСР, до якої
опісля весь час виявляв себе лояльним громадянином. Він зосередив свою працю у Всеукраїнській Академії Наук (ВУАН), ставши членом Постійної комісії ВУАН для складання словників, — десятки словників цієї комісії, що встигли вийти до розгрому 1933 року, становлять цілу епоху в розвитку модерної літературної української мови. Водночас Ніковський виконує велику працю як перекладач (зокрема його прегарні переклади й редакція цілого циклу Гоголя ВЕЧОРИ НА ХУТОРІ ПІД ДИКАНЬКОЮ) і як літературний критик (статті про Підмогиль-ного, Яновського тощо).
Незважаючи на те, що Ніковський не вчинив ніяких політичних вчинків проти радянської влади, а, навпаки, вклав усі свої сили на розвиток української культури в УРСР — і якраз за це останнє! — Москва вирішила знищити Ніковського разом із такими лідерами ВУАН, як Єфремов, методою найпідлішої поліційної провокації і терору, сфабрикувавши 1929—30 року процес СВУ (Спілки Визволення України) і силою змусивши підсудних підписати фальшиві свідчення проти самих себе. На процесі Ніковський в окремих іронічних репліках дав зрозуміти публіці цю фальсифікацію і провокацію. Він був засуджений до каторги в північній Росії. Кажуть, нібито пережив її.
VITA NOVA
(Уривки з книжки) З передмови
Аве віта нова — морітурі те салютант. Гряди, голубице Нового життя. Тебе вітають, мусять тебе привітати давні мрійники далеких зірниць.
Темпора футура прорізають темряву літературної втоми і благословляють імена небагатьох новаторів, котрі нас свого часу дивували чудною формою, оманою своїх снів.
...Це не зле, що Микола Вороний, Петро Карман-ський, Грицько Чупринка, О. Олесь та інші різними шляхами прийшли були до того місця, де «три дороги різно», певний час вагалися в виборі і скінчили на тім, що, зав'язавши очі, поприходили на високе лоно нашої поезії, того самого Шевченка, з почесних обіймів якого мали вони вирватися, але якого не подужали і не одіпхнули в минувшину.
...Збирали вони пильно й обережно зерна народного світогляду і тяжко боялися егоїзму, уникали химерної гри фантазії, бокували од нових теорій пізнання світу й людини, лякалися індивідуалізму й тікали від одиниці до громади, були не вище і не самотньо від переживань своєї інтеліґенції.
...І в ці роки, в дні найбільшого вияву національної думки, над усіма корогвами, кулеметами, оркестрами, гарматами, процесіями, гетьманами, політиками, партіями, ватажками, і парляментами... панував він один: — Український поет! Монархічна
Росія, ідеологи централізму, міжнародні політики й місцеві педанти мусять схилити свої голови перед ним, великим і непоборним властителем іржавого пера — Ти переміг, Поете!
Українську переможну революцію зробив Шевченко, — не полководець, не герой, не цар, не дипломат і не німецький народний учитель, — зробив поет!
...Здавалось би, — який злочин, яка екзотичність, що в дні нашої загальної мобілізації, в ці дні являються артистичні постаті Павла Тичини, Якова Савченка, Максима Рильського і М. Семенка з якимись своїми настроями і формами, з капризним вибором тем і ритмів та своїми чисто поетичними інтересами. Але безтактности в цьому нема; нація живе повним життям, і ось вам перші ознаки національного багатства: являється лишок, являється розкіш, не необхідне.
...Нехай же ростуть і плекаються на нашій землі нові люди, котрі вільно, не думаючи, черпатимуть вогонь надхнення з багатства своєї країни, нехай дістануть дар щедрий і великий, бо творчість єсть цінність сама по собі, з якої даятель поживе ту користь, якої сам схоче.
З розділу «Інтермеццо»
...Ні, мій друже, ми з вами живемо старим в сучасному. Це не значить, що наше не єсть життя: воно зберігає всю силу інерції, воно все ще живе й працює, дає наслідки й ефекти, гальмує й імпульсує сучасність — словом, живе своїми законами акцій і реакцій... тільки одно: за ним нема будуч-ч и ни.
...Села, старого села, побуту, специфічної сільської й селянської етнографії нема, — все змінилося або змінюється на якесь нове, невидане, упевнене, бешкетне, сміливе, завзяте й одверто цинічне. Але сильне й тямуще. Місто горить електрикою, трамвай коротить час і віддалень, аероплян обіймає ве-ликі горизонти: на верству піднімається, а на сто десять верстов обрій ширшає; кінематограф показує все наочно: катастрофи і красу, драму і сміх, людей і картини, мускули й хворість. Дурних і наївних нема.
...Ще може до світової війни урбанізм не продер шкури селянської України, але після війни можна вважати, що залізо цивілізації на всіх без виключень насипало своїх стружок, і добре це чи ні, а досить того, що це факт, який напоїв нашу кров і нерви.
...І коли не сміємо одкидати реальности нового життя, то чи годиться ж одкидати нове слово, нову поезію тільки за те, що вона незвичайна і незвикла, а тому незрозуміла чи мало зрозуміла. Не все добре, що нове — це правда, але не все незрозуміле єсть погане. Увага і толерантність — ось прикмети високі культурної людини, незалежно од її освітнього баґажу.
...В хуртовинах громадянської війни, в скаженій різанині народної і аристократичної партій, в перемінах системи господарства та економічних відносин, під впливом нових торговельних шляхів і навіть почасти під враженням привезеного зі Сходу краму — екзотичних ласощів, культів і жінок, східних тканин і меблів, раритетів, малювання, різьби і наосліп нахапаних книжок — укладалися ідеї, образи і форми нової і первісної національної італійської поезії. Як ім'я Цезаря було ненависне не тільки аристократам Риму, але й просто темним і некультурним людям, бо не розуміли вони всенародного розмаху справи, котру він сам зробив і вважав особистою, так і вірші Катула, поема Лукреція, твори Верґілія, еротика Горація могли і повинні були і таки дивували їхніх сучасників.
З розділу «М ихайло Семенко»
Новітні наші поети: вони за шість місяців 1919 року одбули стільки еволюцій, що просто не потовпишся, та то ще при надзвичайно малій продукції.
Статистика продукції наших поетів взагалі оперує невеликими цифрами, з тою хіба варіяцією, що Микола Вороний і Володимир Самійленко за тридцять років понаписували щось по тридцять віршів і все в однім напрямку, а наші молоді за який рік зазнали вже скільки прикрих катаклізмів поетичних, не беручи в рахунок політичні і соціяльні.
...Адже читаючи книжку поезії, ми читаємо тільки себе... В чім же тоді безпосередня сила поезії, і чим поет, наприклад, М. Семенко, — гарний? А тільки в тім і тим, що він досить виразно віддає своє переживання і може примусити мене в й о г о словах шукати себе.
...Чом же я пишу про Семенка й Тичину, як не тому, що вони мене схвилювали, здивували, дали дещо в їхніх творах зрозуміти і викликали якийсь схожий з їхнім процес переживання. Я здивувався й позаздрив: «А дивіться. Таце ж я сам переживав, бачив... А це — надзвичайно вірно. Як же глибоко він сягнув! І відки така м у д р і с т ь?!»
...«Подай же руку козакові і серце чистеє подай», — казав Шевченко на знак дружби політичної і національної. «Люба панно, дайте руку», — на знак кохання казав недавно М. Вороний. Семенко руку, як образ спільности рук і праці, тут одкидає; він бере щось сучасне: момент перед виходом — «застебни пальто!» (про вірш Семенка «Заплети косу міцніш», КОБЗАР, стор. 255).
Сьогодні вдень мені було так нудно, Ніби докупи зійшлись Олесь, Вороний і Чупринка, Почувалося дощово й по-осінньому облудно —
В душі парикмахер цілий день на гітарі бринькав.
(М. Семенко)
Він знає, що не він той новий і сильний, котрому судилося посунути лінію обрію в широкий світ, але розуміє, що вже можна не приймати загально-признаних, добрих і добірних, гарних і для всіх та-лановитих, усіма хвалених Олеся, Вороного і Чупринку. Отже я ставлюся до цього спокійно і вам раджу, бо це тим трьом все-таки мало що шкодить, а М. Семенка в цьому знайти чи, принаймні, зрозуміти ви можете.
Андрій Ніковський. VITA NOVA. Київ, в-во «Друкар», 1919; передрук з кн. А. Ковалівського З ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ КРИТИКИ. Харків, ДВУ, 1926, стор. 100-104.
Юрій Меженко
1892-1969
Юрій Іванів-Меженко — один з небагатьох діячів української культури, який протягом цілого свого життя, в усіх змінливих обставинах, зумів бути самим собою.
Він народився 5 червня 1892 року в Харкові в родині лікаря, зростав у Чернігові, а університетську науку здобув у Московському університеті. Двадцяти п'яти років він поринає в культурну роботу навколо української книжки, бібліотеки і літератури.
Фактичний керівник бібліотечної справи в роки революції, він був організатором рятування маєткових бібліотек, що лягли в основу Всенародньої Бібліотеки, основоположником Української Книжкової Палати, що мала налагодити збирання біжучої і періодичної продукції. Меженко був першим керівником згаданої Всенародної Бібліотеки, що протягом кількох років перетворилася в одну з найбільших бібліотек.
Розмах роботи в цій ділянці просто вражає своєю широтою і пляновістю. З первісного задуму реєстрації всієї друкарської продукції на Україні і наукового опрацювання її він створив інституцію, яка може бути зразком постановки наукової роботи з книгою: Український Науково-Дослідчий Інститут Книгознавства, так званий УНІК. Орган цього інституту «Бібліологічні вісті» став неперевершеним зразком наукового журналу, присвяченого питанням книгознавства в усіх його ділянках і напрямках. Тут співробітничали найкращі сили місцеві і закордонні, багато уваги приділялось історії української книги, мистецтву книги, книгознавчій хроніці.
В роки розгрому українських установ був ліквідований і УНІК, а Меженкові довелося перенести свою діяльність до Ленінграда, де він працював у бібліографічному відділі найбільшої в СРСР Публічної Бібліотеки.
Організаційний хист Юрія Меженка виявився і на полі української літератури. Архівно-Бібліотечний Відділ, де він працював, став несподівано якимсь літературним осередком: сюди приходили поети, письменники, мистці; тут обмірковувалися проекти літературних видань. Найчастіше тут можна було бачи-ти рано померлого буковинця поета Володимира Кобилянсько-го — перекладача з Гайне і Шіллера, Миколу Терещенка, що згодом став пролетарським поетом, талановитого Дмитра Загула — поета й перекладача Ґетевого «Фавста», символіста Якова Савченка, що через «панфутуризм» прийшов до Спілки пролетарських письменників, та багатьох інших. Все це літературне оточення Меженка було організоване ним в групу Музагет, де він грав провідну ролю як теоретик літератури, хоч саму ідею створення Музагету Клим Поліщук приписує собі разом із Д. Загулом. (Клим Поліщук. З ВИРУ РЕВОЛЮЦІЇ. Фрагменти спогадів про «літературний» Київ 1919 р. Львів-Київ, 1923). Збори Музагету відбувалися в квартирі маляра-мистця Михайла Жука в приємній артистичній обстановці: стіни були обвішані своєрідними портретами діячів мистецтва і поетів з символічними аксесуарами. Коли вийшов альманах Музагету — він був прикрашений кількома такими роботами М. Жука: символічними портретами його сучасників. Юрій Меженко одразу з'ясував собі, що організації молодих письмеників нової пореволюційної доби потрібен був міцний теоретичний ґрунт, і тому літературні читання музагетівців переривалися епізодичними студійними екскурсами в теорію стилів і музичної побудови вірша.
Вихід «Музагету» в 1919 році був сенсацією в літературно-мистецьких колах. Великого формату, грубий, з добірними зразками творчости членів Музагету, з цікавими портретами декого з них на окремих картках — він заповняв значні творчі можливості цієї групи. Тичина, що був тоді у зеніті своєї слави, дав три загальновідомі потім поезії: «Міжплянетні інтервали», «Плуг» та «І Бєлий, і Блок, і Єсенін...». Були ще поезії Павла Филиповича, Д. Загула, М. Терещенка, Клима Поліщука. Михайла Жука, Олекси Слісаренка, а також проза Галини Журби. Було і кілька рецензій на збірки поезій і прози Володимира Ярошенка, Клима Поліщука, О. Слісаренка, О. Грудницького. Але вісь альманаха становили дві літературно-публіцистичні статті Юрія Меженка та І. Майдана (Д. Загула), які віддзеркалювали шукання переходового періоду між поезією національного відродження і штучного насадження «інтернаціональних» принципів «пролетарської літератури».
Стаття Меженка «Творчість індивідуума і колектив» формулювала думки української інтелігенції. Меженко твердив: «національність диктує свої вимоги індивідуумові, і не дивно, що ми не знаємо безнаціональних культурних творців або міжнаціональних». Всі думки статті Меженка формульовані так, що вони стосуються не тільки літератури, а мистецтва взагалі, і ці думки поділяли представники образотворчих мистецтв. Великому Нарбутові в цій саме площині доводилося сперечатися з молодими адептами пролетарського образотворчого мистецтва, які хотіли знищити все досьогочасне і будувати нове інтернаціональне. Він говорив, що якби й узяти за мету інтернаціональне мистецтво, то шлях до нього лежить в ствердженні, а не неґації національного мистецтва. Меженкова аксіома, як заключний акорд його думок про мистецтво, звучала так. Творчий індивідуум тільки тоді може творити, коли визнає себе істотою вищою над колектив і коли, не підлягаючи колективові, все-таки почуває національну з ним спорідненість. Стаття Майдана (Загула) виходила з цих само принципів. Дуже прозірливо і цікаво, як на свій час (1919), поставив Меженко проблему загрози колективістичної зрівнялівки людини, перетворення її на безобразну комаху-робота. Після другої світової війни ліпші інтелектуалісти й журнали Заходу не переставали обговорювати цю проблему, як найбільш пекучу, і на тлі того обговорення стаття Меженка здається хоч і не такою свіжою, якою вона була в 1919 році, але і нітрохи не застарілою.
В першій половині двадцятих років Меженко виявив себе як критик з тонким смаком і гострим зором. Запам'яталися його більші статті про творчість Павла Тичини («Гроно», 1920), про Миколу Хвильового («Шлях мистецтва», 1923), Євгена Плужника і Михайла Івченка («Життя й революція», 1926), або коротші критичні спостереження в рецензіях на збірки творів Дмитра Загула («Книгар», 1919), Максима Рильського та Якова Савчен-ка («Літературно-Науковий Вістник». 1918), Павла Тичини («Му-загет», 1919), Дмитра Фальківського («Життя й революція», 1927).
Історично-літературні етюди Меженка (напр., стаття про Івана Нечуя-Левицького у виданні його творів) не були вдалі: він був критик та організатор літератури в першу чергу. В знаменитій літературній дискусії 1925 року він виступав по боці «європейців». З кінця 20-х років цілком переключився на працю навколо книги.
Від упорядника: цю сильветку Меженка написав на наше прохання Володимир Міяковський, що особисто знав Юрія Іва-нова-Меженка.
ТВОРЧІСТЬ ІНДИВІДУУМА І КОЛЕКТИВ
(Уривки статті в збірнику українських модерністів
«Музагет», 1918)
Творчі сили, що в сьогоднішній час повинні творити щось нове, ще нечуване і ніким не передбачене ще вчора, не встигли дійти до стями від того нападу на всі традиції й звички, на яких тепер наліплено етикетки — «негідне народові», не можуть стати на ґрунт міцними ногами, не можуть знайти того, що зветься «внутрішнє самовиправдан-ня творчости». І чи можна докоряти мистцеві в тому, що сьогоднішній рух, зруйнувавши його світогляд, покинув його на голому місці й поставив такі тяжкі вимоги щодо творчости, що тільки великим напруженням усіх своїх активних сил особа може в деякій мірі подолати поставлені завдання. Трагедія сучасного поета, трагедія мистця — це трагедія тієї культури, що надто дорого цінувала сама себе і яку дуже низько поцінував сам народ. Народ, який став критиком і цінувателем, не пізнав себе в тому мистецтві, що про нього стільки балакано.
...Творчий індивідуум тільки тоді може творити, коли визнає себе вищою істотою над загал і коли, не підлягаючи загалові, все-таки почуває свою з ним спорідненість.
...Народ зрікається свого сина, що, приваблений чужою культурою, кидає свою й позбувається психології свого народу, відкидає жадання і домагання, які мають певну традицію, і переходить до чужин-ців. Не буде помилкою, коли ми скажемо, що абсолютно всі більш-менш видатні мистці творили тільки в рамках традицій, що находять собі відгук у народному серці, і з глибокою певністю я обстоюватиму на тому, що нема жодного великого письменника або музики, який не виходив би із нетрів народної психології. Я кажу про письменників і музикантів тому, що народ найбільш виявляє себе в мові й музиці.
...Бо мені вважається потрібним зв'язати два поняття — колективу й індивідуума, які тісно зв'язані в понятті творчости, хоч і індивідуальної, проте не позбавленої тих психологічних моментів, які споріднюють дві повсякчасні ворожі сили. Так є збудований наш людський світ і наша людська культура, що виникла з бойовиська двох стихій — колективу й індивіда.
...Тут ми з самого початку хочемо зауважити, що ми знаємо народну, а не міжнародну творчість. Себто той колектив, що творить, є споріднений у власному осередку ознакою народности, національности. Таким чином ми підійшли до питання про національність, що я ставлю на чолі не тільки колективної, але й особистої, індивідуальної творчости.
Кожна людина — це лише момент, що проходить у своїй психологічній особливості на загальному тлі свого народу, який живе своїм життям, своєю традицією, традицією, котра складалася віками і котра, тому що вона будується на психіці, не може бути порушена. Бо ми ж знаємо, що психологічна революція завжди дає наслідком божевілля і що можлива лише еволюція психіки. Таким чином, психологія народу — нації — це щось тривке, стале і не легко підлягає впливам чужим, зовнішнім.
...У нас на очах тепер є велика розмірами нація, яка має претенсії сказати нове слово в культурі, ще не утворивши своєї власної, а разом із тим зрікшися всіх попередніх культурних здобутків її. Ми говоримо про Московію, і в цьому разі цілком приєднуємося до московського народу, який ще не
мав досі своєї культури, а її заміняли йому до часів революції покидьками з західнього столу і псев-доіндивідуалістичними витребеньками, починаючи від псевдоклясицизму і кінчаючи футуризмом.
Трагедію культури переживає завжди той народ, якого зречуться його творчі індивідуальності і, відкинувши зі зневагою стихію, стануть лицем до чужого й насильно насаджуватимуть, не вважаючи на психологію і світогляд народу.
...Очевидно, що тільки почуття спільного психологічного ґрунту може віднести не лише людину, а також і її творчість до певної національної групи. Бо й справді, чи можна ще де знайти такий самий широкий об'єднуючий принцип, як нація, в якому б не ставилися хоч будь-які межі для творчости? Всі інші поділи людности на групи, кляси тощо значно менші щодо кількости об'єднаних ними осіб і тому накладають на творчу особу більше обмежуючих обов'язків, наприклад, «клясові інтереси», чого абсолютно не має нація. Отже, «національні інтереси в творчості», такого ми ще не чули, а про перші зараз стільки пишуть, стільки витрачають атраменту, щоб тільки переконати творців, що вони повинні у своїй творчості мати на увазі боротьбу кляс, виховання людности, здатної до боротьби і т. ін.
...Індивідуальність здушена колективом, який знає лише матеріяльний бік життя і принципово нехтує духовний; машинність, штамп, загальні мірки повільно просотуються в наше громадське, потім хатнє, потім персональне життя й нарешті беруть у полон усю душу індивідуума, пропонуючи йому замість важкої творчої роботи творчість колективу і заздалегідь ухвалену пошлість. Цей факт є страшний, бо ми багато вже маємо ознак того, що творчості в мистецтві загрожує небезпека. Матеріяльна культура... тепер остільки заполонила психологію мистця, що найабстрактніші форми мистецтва, як поезія і особливо музика, вже засмічуються ма-шинністю й фабричністю. Згадаймо потворно диких
к ліку ш футуристів, що не витримали враження від машини й збожеволіли, і останнє слово музики німця Штравса, в якого є все — і вівці, і вітряки, і коні, і хатній родинний галас (simphonia domestica), лише нема музики, як такої...
«Музагет». Київ, 1919; передрук з кн. А. Лейтеса і М. Яшека ДЕСЯТЬ РОКІВ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ. Том 2, Харків, ДВУ, 1928, стор. 7-19.
ВІДОЗВА ВАПЛІТЕ
До робітників і революційних селян України Слухайте відозву Вільної Академії Пролетарської
Літератури
ДРУЖЕ!
У тебе є багато друзів серед інших шарів людности і навіть серед багатьох поетів. Це симпатичні люди, але здебільшого дуже наївні і уявляють тебе день і ніч із молотком і косою. Інші навіть думають, що ти спиш із трактором, а коли їм кажуть, що це дурниця — вони лаються словом: занепадники й богем* ярі.
Ці лайки здебільшого падають на голови письменників Вільної Академії Пролетарської Літератури, а коротко — ВАПЛІТЕ. Але за що? — За те, що вони висміюють таких «золотих оптимістів» і гадають, що ти така ж людина, як і всі, з руками, ногами, головою і ротом, яким ти жуєш свій хліб і п'єш свою пляшку пива — одним словом, гадають, що як розумна людина, ти любиш правдиве слово і не читаєш дурниць, де між чотирма римами сказано, що ти святий і тебе давно слід поставити під скло на божниці.
Ми вже два роки б'ємося з такою халтурою і вживаємо всіх сил, щоб дати для цього путящу книжку, де б не пахло ладаном, ні словоблудієм і де б ти міг знайти багато цікавих для себе речей.
Почитавши ці рядки, ти, звичайно, не повіриш нам і скажеш: ви видаєте векселі, а де ваша
ґарантія? Тоді ми кажемо: хіба тобі невідомо, що ВАПЛІТЕ завжди чесно і акуратно виплачувала свої векселі?
Ти людина культурна, і невже ти ніколи не чув про поета, якого, крім руської, перекладають на польську, французьку, чеську, єврейську і німецьку мови? Невже ти ніколи не чув про Павла Тичину, що цей автор всесоюзного і європейського масштабу є членом ВАПЛІТЕ і творець тих пісень, що їх щоразу співає гордість нашої Республіки капела «Думка»? Ти справедливо скажеш на це: одна ластівка ще не робить весни; але ж з свого боку ми теж справедливо відзначимо, що: хіба це не ти, друже, з таким захопленням біг до театру, де йдуть— «97», «Любов і дим», «Яблуневий полон», «Комуна в степах» — одним словом, хіба своїми оплесками ти не вітаєш тт. М. Куліша і І. Дніпровського, що є членами ВАПЛІТЕ? Ти завжди з зацікавленням стежиш за оголошеннями театрів — і напевно з жагою чекаєш побачити нову п'єсу автора «97» т. Куліша — «Народний Малахій». Так, вона швидко піде в Харківському Держтеатрі «Березіль» і одночасно буде друкуватися у журналі Вільної Академії Пролетарської Літератури — «Banліте», де разом з нею ти можеш почитати прекрасний новий роман «Вальдшнепи» Миколи Хвильового, якого ти вже давно знаєш і любиш.
— І це все? — запитаєш ти.
You have read 1 text from Ukrainian literature.
Next - Розстріляне Відродження - 35
  • Parts
  • Розстріляне Відродження - 01
    Total number of words is 3614
    Total number of unique words is 2143
    21.0 of words are in the 2000 most common words
    31.8 of words are in the 5000 most common words
    37.5 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 02
    Total number of words is 4059
    Total number of unique words is 1953
    26.1 of words are in the 2000 most common words
    38.3 of words are in the 5000 most common words
    44.2 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 03
    Total number of words is 4307
    Total number of unique words is 2341
    22.9 of words are in the 2000 most common words
    33.8 of words are in the 5000 most common words
    39.4 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 04
    Total number of words is 4153
    Total number of unique words is 2393
    20.2 of words are in the 2000 most common words
    30.5 of words are in the 5000 most common words
    37.3 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 05
    Total number of words is 3980
    Total number of unique words is 2371
    19.2 of words are in the 2000 most common words
    30.3 of words are in the 5000 most common words
    36.3 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 06
    Total number of words is 3949
    Total number of unique words is 2150
    23.4 of words are in the 2000 most common words
    34.7 of words are in the 5000 most common words
    41.0 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 07
    Total number of words is 4114
    Total number of unique words is 2202
    25.4 of words are in the 2000 most common words
    37.4 of words are in the 5000 most common words
    43.4 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 08
    Total number of words is 4215
    Total number of unique words is 2360
    21.5 of words are in the 2000 most common words
    32.8 of words are in the 5000 most common words
    39.9 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 09
    Total number of words is 3979
    Total number of unique words is 2251
    22.7 of words are in the 2000 most common words
    34.4 of words are in the 5000 most common words
    40.4 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 10
    Total number of words is 4178
    Total number of unique words is 2322
    22.4 of words are in the 2000 most common words
    33.5 of words are in the 5000 most common words
    39.9 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 11
    Total number of words is 3885
    Total number of unique words is 2281
    21.0 of words are in the 2000 most common words
    30.5 of words are in the 5000 most common words
    36.7 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 12
    Total number of words is 4238
    Total number of unique words is 2575
    15.6 of words are in the 2000 most common words
    25.0 of words are in the 5000 most common words
    30.5 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 13
    Total number of words is 4293
    Total number of unique words is 2461
    21.0 of words are in the 2000 most common words
    31.5 of words are in the 5000 most common words
    38.3 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 14
    Total number of words is 4043
    Total number of unique words is 2237
    20.7 of words are in the 2000 most common words
    31.8 of words are in the 5000 most common words
    38.5 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 15
    Total number of words is 3977
    Total number of unique words is 2183
    20.1 of words are in the 2000 most common words
    30.8 of words are in the 5000 most common words
    36.2 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 16
    Total number of words is 4374
    Total number of unique words is 2050
    26.1 of words are in the 2000 most common words
    36.7 of words are in the 5000 most common words
    43.4 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 17
    Total number of words is 4293
    Total number of unique words is 2085
    26.0 of words are in the 2000 most common words
    37.4 of words are in the 5000 most common words
    44.1 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 18
    Total number of words is 4287
    Total number of unique words is 2376
    23.6 of words are in the 2000 most common words
    34.2 of words are in the 5000 most common words
    40.6 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 19
    Total number of words is 4426
    Total number of unique words is 2236
    25.7 of words are in the 2000 most common words
    36.6 of words are in the 5000 most common words
    42.6 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 20
    Total number of words is 4192
    Total number of unique words is 2201
    25.4 of words are in the 2000 most common words
    35.8 of words are in the 5000 most common words
    42.6 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 21
    Total number of words is 4324
    Total number of unique words is 2087
    28.0 of words are in the 2000 most common words
    38.1 of words are in the 5000 most common words
    43.4 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 22
    Total number of words is 4242
    Total number of unique words is 2096
    24.4 of words are in the 2000 most common words
    35.1 of words are in the 5000 most common words
    40.8 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 23
    Total number of words is 3908
    Total number of unique words is 2000
    25.5 of words are in the 2000 most common words
    36.2 of words are in the 5000 most common words
    41.9 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 24
    Total number of words is 4113
    Total number of unique words is 2331
    20.9 of words are in the 2000 most common words
    31.5 of words are in the 5000 most common words
    37.3 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 25
    Total number of words is 4219
    Total number of unique words is 2276
    27.6 of words are in the 2000 most common words
    38.6 of words are in the 5000 most common words
    45.3 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 26
    Total number of words is 4272
    Total number of unique words is 2239
    24.1 of words are in the 2000 most common words
    34.7 of words are in the 5000 most common words
    41.3 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 27
    Total number of words is 4409
    Total number of unique words is 2167
    25.6 of words are in the 2000 most common words
    36.5 of words are in the 5000 most common words
    42.0 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 28
    Total number of words is 4200
    Total number of unique words is 2074
    24.2 of words are in the 2000 most common words
    34.6 of words are in the 5000 most common words
    40.8 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 29
    Total number of words is 4206
    Total number of unique words is 2270
    22.2 of words are in the 2000 most common words
    32.3 of words are in the 5000 most common words
    38.1 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 30
    Total number of words is 4006
    Total number of unique words is 1679
    28.3 of words are in the 2000 most common words
    39.5 of words are in the 5000 most common words
    45.6 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 31
    Total number of words is 4170
    Total number of unique words is 1644
    31.0 of words are in the 2000 most common words
    40.1 of words are in the 5000 most common words
    45.3 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 32
    Total number of words is 4061
    Total number of unique words is 1770
    26.6 of words are in the 2000 most common words
    36.9 of words are in the 5000 most common words
    42.8 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 33
    Total number of words is 3977
    Total number of unique words is 1736
    27.6 of words are in the 2000 most common words
    38.1 of words are in the 5000 most common words
    43.7 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 34
    Total number of words is 4157
    Total number of unique words is 2174
    24.2 of words are in the 2000 most common words
    34.6 of words are in the 5000 most common words
    41.7 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 35
    Total number of words is 4187
    Total number of unique words is 1999
    23.2 of words are in the 2000 most common words
    31.7 of words are in the 5000 most common words
    36.8 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 36
    Total number of words is 4197
    Total number of unique words is 1977
    22.9 of words are in the 2000 most common words
    31.3 of words are in the 5000 most common words
    37.0 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 37
    Total number of words is 4225
    Total number of unique words is 2337
    21.3 of words are in the 2000 most common words
    29.3 of words are in the 5000 most common words
    35.7 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 38
    Total number of words is 4101
    Total number of unique words is 2138
    24.1 of words are in the 2000 most common words
    33.8 of words are in the 5000 most common words
    39.8 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 39
    Total number of words is 3921
    Total number of unique words is 2183
    19.0 of words are in the 2000 most common words
    28.8 of words are in the 5000 most common words
    35.0 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 40
    Total number of words is 3919
    Total number of unique words is 2224
    18.4 of words are in the 2000 most common words
    28.1 of words are in the 5000 most common words
    32.9 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 41
    Total number of words is 4003
    Total number of unique words is 2085
    20.1 of words are in the 2000 most common words
    28.6 of words are in the 5000 most common words
    34.4 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 42
    Total number of words is 3916
    Total number of unique words is 2145
    20.3 of words are in the 2000 most common words
    28.6 of words are in the 5000 most common words
    33.6 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 43
    Total number of words is 3919
    Total number of unique words is 2222
    20.6 of words are in the 2000 most common words
    29.8 of words are in the 5000 most common words
    35.0 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 44
    Total number of words is 3954
    Total number of unique words is 2162
    19.2 of words are in the 2000 most common words
    27.8 of words are in the 5000 most common words
    33.4 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 45
    Total number of words is 4051
    Total number of unique words is 2383
    18.6 of words are in the 2000 most common words
    27.4 of words are in the 5000 most common words
    33.3 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
  • Розстріляне Відродження - 46
    Total number of words is 310
    Total number of unique words is 249
    25.5 of words are in the 2000 most common words
    38.0 of words are in the 5000 most common words
    41.5 of words are in the 8000 most common words
    Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.