Козир-дівка - 5

минулося і голові, що нічого не знав, а
писар їм орудовав, а він усе тільки
кричав: «Я вам не Явдоким, прежній
голова!», – а таки був занузданий
писарем добре.
Швиденько пан упоравсь і, попрощавшись,
казав Левкові і Ївзі: «Начинайте теперь
свою свадьбу, а я поїду у город,
приймусь за судящих», – і поїхав.
Зараз уродилось і весілля: дружечки
заспівали, скрипки заграли, пішли чарки
по добрим людям, п'ють по повній, тільки
знай чарки на лоб перекидають та знай
дивуються, як Ївга у губернії меж
панами та перед самісіньким
губернатором проворочувалась та
старалась об Левкові і як-таки
викрутила його з біди. Старий Макуха,
сидячи на полу, знай людям усе
розказовав, а ті тільки цмокають, та усі
ж то ув один голос приговорюють: «От
козир-дівка, так так!»
А завтра ж то увесь почот у прехороших
подарках, звінчали наших молодих, та як
учистили весілля, так ну! Три дні так
добре пили, що ніхто так і не затямить; і
наряджалися, хто журавлем, хто
ведмедем, хто жидівкою, були і циганки,
і турки, і усяким народом
переряджувалися, усе з радощів, що
козир-дівка узяла своє. Пішла від усіх
«козир-дівка». А що вже обдаровали
молодих, так гай, гай! Дружко аж охрип,
мекекаючи, та хрюкаючи, та ревучи
всякою скотиною, що молодим даровали.
Не минулося ж і секретарям, що брали з
писаря гроші та Левкове діло вертіли,
як хотіли. Досталося од губернатора і
справнику і усім судящим, що усе
здавались на секретарів, діла не хотіли
знати, а підписували те, що їм подавали.
Відригнулись і самому судді бублички,
що тільки їх пхав у пельку, а хто
страждав, так він того і знати не хотів.
Писар перш слухав з холодної, як добрі
люди гуляли на весіллі, та аж патли собі
рвав, що не йому досталася козир-дівка,
а далі пішов у ту дорогу, куди мав
запровадити Левка, таки прямісінько у
Сибір. Голову змінили, щоб не бришкав,
що «ось ми то! Я вам не Явдоким!», а сам
нічогісінько до ладу не вмів
розпорядковати.
А наші молоді пішли жити, вибрикуючи.
Ївга і тут мудро зробила: що пани у
городі грошей їм надавали, вона на
весілля не дала усіх прогуляти, а як
відпили весілля, вона і прийнялась знов
з Левком за господарство: стали вп'ять
до них люди заїжджати, завелася
усячина, і пішло у них дуже гаразд. І
старому Макусі дуже добре було: його і
почитовали, і шановали
по-старосвітськи, і усього, чого забажа,
усе йому і є. А Ївга, вже вона і замужем,
вже вона і молодиця, вже і діточок
наводила, а у людей усе вона
козир-дівка!
Пояснення слів
Аєр – повітря
Аз – я
Аки – як
Алтиїї – старовинна російська
монета вартістю три копійки
Аще – якщо
Бабак – степовий гризун, має цінне
хутро, з осені до весни впадає в
сплячку; нероба, ледар
Баєвий – виготовлений з баї, м'якої
бавовняної, рідше вовняної тканини
Бакша – баштан
Баля и траси (баляндраси) – пусті
розмови, веселі розповіді про щось
незначне, несерйозне
Барда – гуща, яка залишається при
виготовленні горілки і йде на годівлю
худоби
Ватувати – різати великими шматками
Бебехи – стусани
Безконечні – вид візерунка, схожий на
спіраль
Бельбахи – внутрішні органи; тельбухи
Берлин – карета
Бецман – велика, але неповоротка і
ледача людина; здоровило, вайло
Бешиха – гостре запалення шкіри
Бих (бисть) – минулий час дієслова бути
Бібка – маленька кулька овечого,
заячого посліду; приправа у вигляді
кульки
Біржанйк – візник найманого екіпажа.
Місце стоянки екіпажа і сам екіпаж
називалися біржею
Боярин – товариш молодого,
який є головним розпорядником на
весіллі; шафер
Брат у третіх – син троюрідного дядька
чи тітки
Бришкати – поводитися чванливо;
задаватися
Брус у вати – їсти що-небудь не рідке
Бублейниця – жінка, яка пекла і
продавала бублики; галаслива перекупка
Бузувір – зла, жорстока людина;
вживається як лайливе слово
Бумажний – бавовняний
Бунчуковий товариш – почесне звання,
яким українські гетьмани
нагороджували сипів генеральної
старшини та полковників. У XVIII ст. це
звання надавалось козацькій старшині
при виході у відставку
Вал – товсті нитки з клоччя
Вєгеря – вид танцю
Великдень – християнське весняне
свято, присвячене воскресінню
міфічного засновника християнства –
Христа
Вержёся – кидається
Вийомка – конфіскація заборонених
товарів
Вильоти – відкидні рукава
старовинного одягу
Випити на потуху – випити під кінець,
на прощання
Вия – шия
Відкупщик (відкупник) – той, хто
одержує право за гроші стягати з
населення державні податки
Війя – дишло
Вогник – пухирчастий висип на обличчі
Водохреще (хрещення) – церковне свято 19
січня на пам'ять євангельської легенди
про хрещення Ісуса Христа
Водянчик (водяник) – діжка для води
Возгребіє сотворити – розібрати,
розкумекати; розрити
Возклонініє – поклоніння;
колінопреклоніння
Возмутйти її розанам и – побити її
різками
Вознепщевати на ім'я – осуджувати мене,
наговорювати на мене
Волость – у дореволюційній Росії
адміністративно-територіальна
одиниця, що входила до складу повіту
Волочити колодку – давній звичай, коли
жінки у понеділок на масниці чіпляли
нежонатим чоловікам обрубки дерева –
колодки; чоловік волочив колодку, поки
не відкупиться
Вольна – так у першій половині XIX ст. на
Слобожанщині називалися шинки, які
знаходились за межами міста і мали
право на безмитний, вільний продаж
горілки, що була в них набагато дешевша,
ніж у міських шинках
Ворон – гра, в ній імітується напад
ворона на курчат, яких захищає квочка
Восьмуха – міра, що відповідає восьмій
частині кварти
Вотщє – даремно
Всує – даремно, марно
Вухналь – спеціальний цвях, яким
прибивають підкову до кінського
копита, а також підісок до осі
Гиря – брита голова, голова взагалі;
вбога, нужденна людина
Говіти – постити і відвідувати
церковні служби, готуючись до сповіді
та причастя
Голінний – бравий, завзятий
Горлиця – давній український народний
танець
Гоцак – український народний
танець, за характером виконання
близький до гопака
Граматка – поминальна книга або
поминальний список
Гречі (грече) – добре, як слід
Гривня – мідна монета вартістю три
копійки (у деяких місцях дві з
половиною копійки)
Гриза – грижа
Губернський секретар – цивільний чин
12-го класу, прирівнювався до
підпоручика
Губи – гриби
Дамки – гра в шашки
Дати щипки – ущипнути
Двійло – товста жердина, прикріплена
до передньої частини воза або саней, що
використовується для запрягання коней
і допомагає правити ними; дишель
Денежка – чверть копійки
Дєсниця – права рука
Десяцьке – податок на десятника
(десяцького) – нижчого поліцейського
чина на селі, якого вибирали селяни
Дистанція – дільниця якогось поділу
Днєсь – сьогодні
Днище – дошка з отвором, в яку
закладали гребінь при прядінні ниток
ручним способом
Домінус – пан
Домовини – обряд домовлен-ня перед
весіллям про гостей, подарунки тощо
Дондеже – доки
До сина – дуже багато, до біса.
Дрібушки – дрібно заплетені коси; вид
руху в українських народних танцях
Дружка – дівчина, яка на запрошення
молодої бере участь у весільному
обряді
Дулівка – наливка, настояна на
грушах-дулях
Єгди – коли
Єдиус – жіноча прикраса у вигляді
монети; дукач ъ
Єлико – оскільки, скільки
Єсте – теперішній час від дієслова
бути
Жарнївки – круглі білі камінчики,
нанизані на нитку, носилися на шиї у
вигляді прикраси
Житія – збірник описів життя Людей,
яких церква визнає святими
Жлукто – посудина, видовбана з
стовбура дерева, в якій золили білизну
– парили, заливши її спеціально для
цього приготовленим розчином золи
Жупан – стародавній верхній чоловічий
одяг, оздоблений хутром та позументом,
поширений серед заможного козацтва та
польської шляхти; верхній жіночий одяг
переважно з дорогих тканин
Закавраш (закарваш) – одворот на кінці
рукава; обшлаг
Закаляти – забруднити, замазати
чим-небудь
Залізняк – ливарник або торговець
залізними речами
Занєжє – тому що
Запаска – жіночий одяг у вигляді
шматка тканини певного розміру,
переважно вовняної, що
використовується замість спідниці для
обгортання стану поверх сорочки
Заплішити – укріплювати що-небудь,
забиваючи клинець (заплішку)
Запола – поділ жіночої сорочки
Заполоч – кольорові бавовняні нитки
для вишивання
Засідатель – виборний представник
населення, який бере участь у розгляді
судової справи
Затого – скоро, от-от
Заушниця – запалення завушних залоз
Збитень – гарячий напій, який
готувався з води, меду, прянощів
Збіржа – стоянка візників
(збіржаників)
Збудь – вік – старезний
Зді – тут, сюди
Зело – сильно, дуже; літера
церковнослов'янського і староруського
алфавітів на позначення звука «з»
Зінське щеня – невеликий гризун, що
живе під землею, має недорозвинені очі,
сховані під шкірою, і зуби,
пристосовані для риття землі; сліпець
Зовиця – сестра чоловіка Золотий
(злотий) – на Правобережній Україні
місцева назва монети вартістю 15
копійок.
Ідїжє – де
Іжє – які, що
Іордан – назва церковного свята (19
січня) на пам"ять євангельської легенди
про хрещення Ісуса Христа; місце на
річці, де в цей день святять воду
Кабака – тютюн Кабатйрка – табакерка
Кавалерія – тут: орден К а в'я р –
солона риб'яча ікра Калавур – варта,
сторожа Каламайка – цупка, густа
льняна тканина
Каламар – чорнильниця
Калган – трав'яниста рослина, корінь
якої використовують для лікування
шлункових хвороб або кладуть у горілку,
щоб зробити її запашною
Карватка – кухоль
Кармазин – старовинне дороге
темно-червоне сукно
Картацький – картатий, із
чотирикутними візерунками, малюнками
(про тканину, одяг)
Кварта – міра трохи більша за літр;
кухоль
Ке (для одн.), кет є (для мн.) – і
уживається як присудкове слово в
значенні: дай, подай; як вигук
спонукання до дії: ану, анумо; як вигук
спонукання в значенні: глянь, дивись
Кибал а – старовинний жіночий головний
убір, що має форму півмісяця
Кинути руду – пустити кров
Китайка – первісно – густа шовкова
тканина, яку завозили з Китаю, потім –
бавовняна тканина, яку виробляли в
Росії
Кладі – вантаж
Клечальна неділя – неділя на зелені
свята, коли хату, двір прикрашали
клечанням – зеленими гілками Книш –
вид білого хліба з загорнутими
всередину краями
Кобилка – грудна кістка в птахів
Ковінька – палиця з загнутим кінцем
Коєгождо – кожний
Козир-дівка – смілива, спритна, гостра
на язик дівчина
Колезький асесор – в дореволюційній
Росії – цивільний чин восьмого класу
за табелем про ранги
Колико – скільки-небудь
Колода – дерев'яні кайдани на руки,
ноги, шию, які в старовину одягали
заарештованому
Комісар – в XVIII – на початку ХХ ст. в
Росії урядовець, що виконував
поліційні функції; пристав
Компот – перекручене капот, жіночий
хатній одяг; халат
Копа – п'ятдесят копійок
Кораблик – очіпок з дорогої, часто
золототканої тканини на твердій
основі, формою нагадує кораблик, човен
Коренити – ущипливо, дошкульно
докоряти, сильно лаяти
Корогва – прикріплене до довгого
держака полотнище з зображенням Христа
або інших святих, яке несуть під час
хресного ходу
Костити – дуже лаяти
Кострубонько (кбструб) – весняна
танкова гра дівчат; в
східнослов'янській міфології –
втілення весни, родючості
Коцарювати – виготовляти та продавати
килими (коци)
Красна бумажка – десять карбованців
Крёймах – гладенький, переважно
заокруглений камінець, який діти
використовують для гри
Крилас – у церкві підвищене місце для
хору, читців праворуч і ліворуч від
середніх дверей вівтаря
Куликати – пити (горілку, вино тощо)
Куна – залізна скоба, прибита в церкві,
в яку вкладали руку жінки, караючи її за
порушення правил пристойності
Кунпанія – компанія
Кунтуш – верхній розпашний чоловічий і
жіночий одяг заможного українського
населення XVI – XVIII ст.
Купно – разом
Кухва – бочка; глек
Лабети – міцні великі руки; лапи;
пастка
Лебєдаха – бідолаха
Лепорт – рапорт
Лепський – гарний
Липина – тріски
Личман – пастух овець
Ліпо єсть – годиться, варто
Лоск – тут: безладдя
Лоском лежати – бути неприбраним,
неупораним
Лотоки – канали на водяному млині,
греблі, якими тече вода
Лунь – хижий птах родини яструбиних із
сірувато-білим пір'ям у самців
Люстриновий – пошитий з люстрину –
вовняної чи напів-вовняної тканини з
глянцем
Люшня – дерев'яна деталь, яка з'єднує
вісь воза з полудрабком
Лядвії – стегна
Ляхівка – вид вишитої або вимережаної
прошви на чоловічих та жіночих
сорочках
Мазниця – посуд для дьогтю
Макортеть – макітра
Макотрус – час збирання маку.
Мандрйка – виріб із сиру та тіста, що
має форму коржика; сирник
Мандрьоха – бродяга, повія
Мари – ноші для перенесення мерців
Маслосвятіє (маслосвяття) – церковний
обряд помазання єлеєм тяжкохворого чи
вмираючого
Масниця – давньослов'янське свято
проводів зими, пристосоване
християнською церквою до тижня перед
великим постом і пов'язане зі звичаєм
веселитися та готувати певні страви
(млинці, вареники з сиром тощо)
Машталір – візник
Меделян – собака меделянської породи
Мєск – мул; виродок
Метелиця – народний танець,
виконуваний у швидкому темпі
Миколу звалити – дуже смішити
Милодан – коханий
Мильний – темно-сірий
Миньки (минь) – прісноводна хижа риба
родини тріскових
Мойка – кустарне підприємство, на
якому промивалась овеча вовна
Моревий – пошитий з дорогої шовкової
тканини з полиском
Моркву скромадити – сварити когось
Мотовило – пристосування для
змотування пряжі
Мочула – рогожа з волокна молодої липи
Мя – мене
М'ясниці – певний період часу після
зимового посту, коли за законом
православної церкви дозволяється
вживати м'ясну їжу, одружуватися тощо
Наголо – тут: зовсім, цілком; поголовно
Найомщик – підставний рекрут, найманий
за кого-небудь.
Намітка – покривало з тонкого
серпанку, яким зав'язували поверх
очіпка голову заміжньої жінки
На руку ковінька – цього тільки й треба
Невпустйтельно – з небезпекою
втратити
Неглі – ніж, щоб, однак
Недоїмка – не сплачена вчасно частина
податку чи якогось збору;
заборгованість
Не до шмиг и – не до ладу
Нехвалйт – перекручено від інвалід.
Носатка – посудина з носиком, що своєю
формою нагадує чайник
Обаваніє – очарування, заклинання,
заговорювання
Обачє – крім
Обозний – виборна службова особа, що
обіймала одну з найвищих
адміністративно-військових посад на
Україні в XVII – XVIII ст.
Обпатрювати – дбати про чистоту,
охайність
Оброть – вуздечка без вудил для
прив'язування коня
Овамо – у той бік
Одиорал – генерал
Окселентувати – вторувати,
підспівувати
Оле – горе; ох
Оттолі – звідки
Очіпок – старовинний головний убір
заміжньої жінки у формі шапочки, часто
з поздовжнім розрізом ззаду, який
зашнуровують, стягуючи сховане під ним
волосся
Паки – знову, ще
Палатський – дрібний чиновник
казенної або судової палати
Палестина – тут: батьківщина, рідні,
домашні місця
Палявий – перекручено від польовий,
стройовий
Панахида – церковна служба по
померлому
Пан у ша – в'язка тютюнового листя
Парлація – прочуханка
Парло – пара в лазні; прочуханка; биття
Парсуна – обличчя; портрет
Пасерб – пасинок
Патика – поганий кінь
Патрувати (пантрувати) – доглядати,
дбати про когось
Паче – більше
Пеня – напасть, біда, даремне
обвинувачення
Перезва – у дореволюційні часи –
частина українського весільного
обряду, звичай, за яким родичі молодої
після першої шлюбної ночі йшли чи їхали
з відповідними обрядовими піснями на
частування до хати молодого
Перші п'ятінки – 8 серпня за церковним
календарем, на святу Параскеву
Петрівка – піст перед церковним святом
на честь святих Петра і Павла (13 липня)
– Петровим днем
Пєщ – піч
Пилипівка – різдвяний піст
Пинхва – груба витівка, під час якої
вдувають через паперову трубку дим
тліючої вати в ніс сонного; каверза
Писання – твір церковного змісту
Письмоводитель – службовець,
обов'язком якого було ведення
канцелярських справ; діловод
Півчварта – три з половиною
Підбрехач – другий сват, який під час
сватання допомагає першому свату
Підіск – залізна пластина під вісь
Підтичка – тут: латка
Підтовкачка – той, хто зазивав
відвідувачів до корчми і підштовхував
їх, щоб горілка, яку воші пили,
виливалася назад у діжку
Підстароста – помічник старости
Пінна – хлібна горілка
Пінязі – гроші
Пістряк – прищ
Пічкур – грубник, той, що палить у печах
Плахта – жіночий одяг типу спідниці,
зроблений із двох зшитих до половини
полотнищ переважно вовняної картатої
тканини
Повитчик – служитель канцелярії, який
відав діловодством у суді
Повірений – тут: особа, уповноважена
іншою особою чи установою діяти за їх
дорученням і від їхнього імені
Подушне – у дореволюційній Росії
податок державі, подать поміщикові,
стягувані з кожної душі податного
стану
Поєднати – тут: умовити
Поєлику – оскільки
Поїзд – тут: весільна чи похоронна
процесія
Покрова – назва релігійного свята, що
відзначається православною церквою 1
жовтня за ст. ст.
Полотняна стіна – ширма
Понеже – тому що, оскільки
Порощати – швидко і голосно говорити,
кричати
Посад – місце для наречених за
весільним столом
Потуха – розвага
Права середа – двадцять п'ятий день
після великодня, так званий
рахмаиський Великдень
Превелебний – титул єпископа; гідний
великої пошани (вживається при
ввічливо-шанобливому звертанні до
когось)
Пречиста – назва двох церковних свят (15
серпня – день смерті богородица і 8
вересня – день народження богородиці)
Привод – місце, де рекрути проходили
комісію
Пригребиця – погрібник
Приданки – весільні гості з ' боку
нареченої, які йдуть із нею в дім
нареченого
Приказ – орган центрального
управління в Росії в XVI – XVIII ст.
Приказ ний – той, хто служив у приказі
Прикинути – тут: відмовитися від
замовляння
Прикладки прикладати – вигадувати
що-небудь на кого-небудь; насміхатися
Притча – пригода, подія
Причет – служителі культу при
православній церкві; особи, які
супроводжують кого-небудь; почет
Проброїтися – провинитися, нашкодити
Проводи – звичай поминати на могилах
померлих протягом післявеликоднього
тижня
Проекура – білий хлібець особливої
форми, що використовується у
православному богослужінні
Просто рещи – просто кажучи
Протопопівна – дечка протоієрея (чин
священика)
Пущення – останній день вживання
скоромної їжі перед великоднім постом
П'ятиалтинний – монета вартістю 15 коп.
П'ятінка – п'ятниця
Ралець – подарунок; бенкет.
Рацея – довга й нудна промова з
повчанням, напученням
Рєбронт (роброн) – старовинна жіноча
сукня з криноліном
Рєвізія – – у кріпосницькій Росії
перепис населення, що повинно було
платити подушну подать і відбувати
рекрутську повинність
Рёнське – рейнське, назва вина
Ридван – дорожн а карета для далеких
подорожей, запряжена 6 – 12 кіньми
Родзинки – сушені ягоди винограду
Розгрішеніє (розгрїшення) – відпущення
кому-небудь його гріхів
Рубанець – тут: різка
Рундук – ґанок
Рябець – шуліка
Садукеї – у стародавній Іудеї –
представники релігійнс-політич-ної
течії
Саж – хлів, призначений для відгодівлі
птиці, свиней
Сапатий – хворий на сап – заразну
хворобу однокопитних
Свитник – той, хто шиє свити –
старовинний довгополий верхній одяг з
домотканого грубого сукна
Свість – своячка
Світилка – дівчина, яка на весіллі
виконує спеціальний обряд – тримає
свічку і меч
Сволок – балка, яка підтримує стелю в
будівлі
Сєд'миця – тиждень
Сєкуція – екзекуція
Середохрестя – четвертий тиждень
великого посту
Серпанок – головний убір заміжньої
жінки з прозорої легкої тканини, що має
вигляд шарфа
Сиділець – шинкар, крамар
Сикурс – підмога
Сйній камінець – галун
Синтаксис – третій клас тодішніх
семінарій
Сиріч – тобто, інакше кажучи
Сита – мед, розведений водою, або
медовий відвар на воді
Сицевий – такий
Сімо – сюди, тут
Скиндячки – стрічки, бинди
Скіпщина – оренда землі, яку оплачують
не грошима, а частиною свого врожаю
Скликанчик – закличний дзвін
Сколотини – побічний рідкий продукт,
що одержують при збиванні масла;
маслянка
Скоромник – той, хто вживає у пісні дні
скоромну їжу, не постить
Скраклі – українська народна
спортивна гра, яка полягає в тому, що
гравці вибивають палицею з відведеного
місця невеличкі циліндричні цурпалки;
крокет
Скубенти – тут: дрижаки
Скусний – майстерний, вправний
Сластьбн – пампушка з пшеничного
борошна, смажена в олії, обсипана
цукром або полита медом
Смажнії вуста – гарячі червоні вуста
Соньмище – зборище
Соняшниця – народна назва гострого
шлункового захворювання *
Сорокоуст – у православній церкві –
молитви по покійникові, які читаються
протягом сорока днів після смерті;
сороковий день після чиєї-небудь
смерті
Сорочини (сороковини) – сороковий день
після чиєїсь смерті; поминки в цей день
Сотник (сотенний) – на Україні в XVI – XVIII
ст. особа, яка очолювала сотню, спочатку
обиралась козаками, а потім
призначалась гетьманом або царем
Соцький – у дореволюційній Росії й на
Україні нижчий поліцейський чин на
селі, якого обирали на сільській сходці
Спас – назва кожного з трьох церковних
свят, що відзначаються православною
церквою з 1 по 15 серпня за ст. ст.
Спасівка – піст, що припадає на 1 – 15
серпня за ст. ст.
Спектор – інспектор
Спирра – військова одиниця; рота
Спіх – успіх
Сполать – слава, хвала
Справник – у дореволюційній Росії –
начальник повітової поліції
Ставник – великий церковний свічник
Стихира – церковна пісня з біблійним
сюжетом
Стовбула перекидатися – через голову
Стовпець – тут: вид печива з гречаного
борошна циліндричної форми
Страсті – вечірнє богослужіння у
передвеликодній (страсний) четвер
Страшна (страсна) свічка – свічка, яка
горіла під час церковної відправи в
страсний четвер
Субітка – карання школярів по суботах,
яке супроводжувалося молитвою «Помни
день субботний…»
Сула – судак
Суть – є
Ськати – шукати вошей у чиємусь
волоссі; шукати
Тавлинка – табакерка
Тарадайка – легкий двоколісний візок
Тасун – штовхан, стусан
Твар – обличчя
Темп – тут: прийом, роблений рушницею
Тирити – тягти, понад силу волочити
Тирлич – трав'яниста чи напівкущова
рослина з яскраво-синіми або жовтими
квітами
Титло – надрядковий знак над скорочено
написаним словом або літерою, вжитою в
значенні цифри
Тресугубий – потрійний
Токм о – тільки, лише
Три,листа – гра в карти
Троїста музика – український народний
ансамбль, який складається з трьох
музичних інструментів, найчастіше з
скрипки, бубна і цимбалів
Тропак – український народний танець,
близький до гопака
Тяжиновий – пошитий з вибивного або
смугастого полотна – тяжини
Убо – отже
Угобзёння – возвеличення
Угомбнна палата – карний суд
Уконтентувати – вдовольнити
Унє – щодо (когось, чогось)
Урагова мати – вража мати
Уразівське сукно – просте сукно
Уроки – за марновірними уявленнями –
наслання хвороби, кому-небудь поглядом
Утреня – ранкова служба в церкві
Ушестя – церковне свято вознесіння
Флігельман – фланговий солдат, який
показував прийоми рушницею
Фофан – дурень, йолоп
Фрунт (фронт) – у шикуванні військ
лицева сторона
Фуктель – муштра
Xалавур (халахур) – вітрогон
Халат – старовинний довгополий
верхній чоловічий одяг; каптан
Халягура – циганський танець
Халяндра – циганський танець
Хамло – галуззя, хмиз
Xаньким'яти – байдикувати
Хаптурок (хавтур) – хабар; побори
натурою, які брало духовенство
Харцизяка – грабіжник, розбійник
Хатня морква – бурчання
Хватальний – квартальний,
поліцейський чин, який здійснював
нагляд у кварталі
Хверт (ферт) – стара назва літери «ф»
Хвонарпе – податок на ліхтарі
Хляби (хляга) – дощова погода
Хрещення – релігійний обряд, який
відправляють над новонародженим або
дорослим на знак прилучення до
християнської церкви
Хрёщик – рід гри, в котрій одна пара
гравців ловить другу; танкова гра, під
час якої хлопці і дівчата міняються
місцями
Хука дати – промахнутися
Xура – валка підвід
Цвяхований – тут: у прикрасах
Цихвіра – цифра
Цілковий – срібна монета вартістю один
карбованець
Ціловальник – шинкар; продавець
спиртних напоїв
Ціновка – аукціон
Ціновщик – оцінювач майна
Цятатися – грати в чіт і лишку –
вгадувати, до пари чи не до пари
Чаплія – кухарське знаряддя, за
допомогою якого переносять гарячу
сковороду – залізний гак з дерев'яним
держалном
Часточка – пожертвування на церкву за
упокій душі померлого, а також за
здоров'я
Чаятельно – правдоподібно
Яванець – посудина
Черкеска – старовинний верхній
чоловічий одяг з сукна з прорізами і
відкидними рукавами
Чертог – тут: хата
Черчатий (червчатий) – червоний
Чистий понеділок, чистий четвер – дні
тижня великого посту, в які, за
настановою церкви, слід тримати все в
чистоті
Чмелів слухати – бути в стані
запаморочення
Шаг (шажок) – до революції на Україні
дрібна розмінна монета вартістю
півкопійки; гріш
Шалевий – пошитий з шалі – тонкої,
переважно шерстяної тканини
Шерітвас – чан
Шкаповий – пошитий з кінської шкіри
Шквиря – снігова буря; хуртовина
Шкураток – шматок шкіри
Шпетний – гарний, чепурний
Штоф – старовинна міра рідини,
переважно вина, горілки, яка дорівнює 1/8
або 1/10 відра; чотиригранна скляна
посудина з короткою шийкою, яка вміщує
таку ж кількість вина, горілки та ін.
Шуйця – ліва рука
Шумиха – тонкі пластинки золота, якими
що-небудь оздоблюють; сріблясті або
золотисті металеві нитки.
Шушун – старовинний верхній жіночий
одяг – кофта, тілогрійка або сарафан
особливого покрою
Ю – її
Юпка – верхній одяг, жіночий – у
вигляді довгої корсетки, переважно з
рукавами; чоловічий – короткополий
каптан, пошитий у талію, із складками і
стоячим коміром
Юхтові чоботи – чоботи з юхти – шкіри,
яку одержують особливою обробкою шкур