LatinEach bar represents the percentage of words per 1000 most common words.
Божественная Комедiя - 20
Total number of words is 3747
Total number of unique words is 1951
24.7 of words are in the 2000 most common words
35.9 of words are in the 5000 most common words
42.9 of words are in the 8000 most common words
95] Коли я очі звів, і крила - зграя
96] Єдиних воль підводила йому.
97] Співав він обертаючись: «Пуста є
98] Тобі ця пісня з розумом твоїм;
99] Ця правда, смертні, в вас зразка не
має».
100] Коли все стихло в образі яснім
101] Святого духа, не забувши знака,
102] Що ним земля ушанувала Рим,
103] То він почав: «Душа не йде ніяка
104] Сюди, якщо не вірила в Христа,
105] Бо це найперша нам усім відзнака.
106] Та згадує багато хто Христа,
107] А на суді стоятимуть не ближе -
108] За тих, що і не чули про Христа.
109] Тих християн засудить око свіже
110] Арапів, як ділити розпочнуть, -
111] Хто розкошує, хто жаровні лиже.
112] Що перси нашим владарям дадуть,
113] Коли почнеться книги розгортання,
114] Де списано їх бруд і каламуть?
115] Затямлять там Альбертове діяння,
116] Як він скерує крила у ганьбі
117] І празькі землі дасть на
плюндрування.
118] Затямлять Сену в горі та журбі,
119] Що принесе, фальшуючи й донині,
120] Той, хто на ловах знайде смерть собі.
121] Затямлять там, що в заздрісній
гордині
122] Шотландцю і англійцю тісно жить
123] Здалось на власній тільки половині.
124] Лишать в очах пишноту й сласну хіть
125] Іспанця та богемця, що границю
126] Забув своїй неславі спорудить.
127] Лишать в очах, як цінять в одиницю
128] Кульгу (єрусалимець був скупій),
129] А вади будуть в тисячу ціниться.
130] Лишать і пана в скнарості черствій
131] Із острова вулкана й спеки зразу,
132] Де шлях Анхіз колись покінчив свій;
133] От вид його, щоб дати до показу,
134] Усього написали кілька слів,
135] Уклавши щедрий зміст в убогу фразу.
136] От хай на його дядька й брата гнів
137] Обрушить всяк, бо піддали ті гані
138] Честь гідного народу й двох вінців.
139] От з португальцем тут норвежець
знані
140] На цілий Божий світ, як той далмат,
141] Який топив венецьке злото в твані.
142] Тут пощастить Угорщині, як ґрат
143] Всіх допильнує, й пощастить Наваррі,
144] Як гір не подолає хижий кат!
145] Хай стануть їй як засторога в сварі
146] Зойк Нікозії, Фамагости крик,
147] Бо там шаліє звір у дикій ярі
148] І не цурається лихих владик».
ПІСНЯ ДВАДЦЯТА
1] Коли вже той, хто ризу ніс червону,
2] Пішов на другу із півкуль земних
3] І день сховавсь під ночі охорону,
4] То зразу ж безліччю зірок ясних
5] Все небо у промінні засіяло,
6] А той же сам світив ясніш за них.
7] Мені це явище на думку спало,
8] Коли знак світу і його вождів
9] Свій дзьоб стулив, промовивши немало.
10] Й незмірна безліч тих живих світів
11] Співати почала, ще більш огняна,
12] Та саме що - я в гадці не лишив.
13] О чарівна любове, в усміх вбрана,
14] Поміж найблагочесніших думок
15] Яка здалась мені ти полум'яна!
16] Коли в цих самоцвітах, що в вінок
17] Оправлена з них сяйна шоста свічка,
18] Затих останній ангельський дзвінок,
19] Мені зачулось, мов гуркоче річка,
20] Далеко дзюркотить між каменюк,
21] Неначебто струмків джерельних
стрічка.
22] І нібито при гирлі цитри звук
23] Знаходить форму, і як подув, лине
24] Мелодією з флейти із-під рук, -
25] І тут, не переждавши ні хвилини,
26] Із образу так грім прогуркотав
27] Орлиним горлом, як із порожнини.
28] На голос обернувся він і став
29] У дзьобі словом, що я ждав од нього
30] І r cenui v своєму записав.
31] «Той орган мій, що бачить, а в земного
32] Орла ще й зносить сонце, - мовив він, -
33] Уваги потребує хоч не много.
34] З огнів, що видно з різних тут сторін,
35] Ті, з кого око тут моє іскриться,
36] Всі пильно дібрано один в один.
37] Цей, внутрішній, що створює зіницю,
38] Святого духа оспівав колись,
39] Возивши із ковчегом колісницю,
40] Тепер він знає, що перелились
41] Побожні співи на відплату рівну
42] І в пломеніючий вінець сплелись.
43] З п'ятьох, що створюють дугу
надбрівну,
44] Той, що від дзьоба перший, втишив ту
45] Журбу за сином у вдови незмивну.
46] Тепер він знає, що хоч доброту
47] Він виявляв, та вічного спокою
48] Позбувсь, бо душу не віддав хресту.
49] А другий, як угору йти дугою,
50] Відстрочуючи неминучу мить,
51] Покаявся з молитвою палкою.
52] Тепер він знає: присуд не щастить
53] Усунуть геть, з молитви ж можна в
слові
54] «Сьогоднішнє» на «завтрашнє»
змінить.
55] А дальший, поступившись пастухові,
56] Хай добрий намір дав гіркі плоди,
57] Мене й закони в грецькій вклав
обнові.
58] Тепер він знає, що хто зло сюди
59] З добром заніс, той приєднавсь до
лику,
60] Хоч світ од нього й зазнавав біди.
61] А цей, на згині вниз брови, на стику,
62] Гульєльмо був, що плаче край за ним,
63] Бо смерть прийшла не Карлу й
Федеріку.
64] Тепер він знає, що царем благим
65] Захоплюється небо, й в пишній свиті
66] Доводить це він одягом ясним.
67] Чи думав хто в несталім дольнім
світі,
68] Щоб той Ріфей-троянець п'ятим був,
69] Де четверо - особи знамениті?
70] Тепер він знає краще, ніж хто чув,
71] Про Божу благодать в небеснім краї,
72] Але до дна її не досягнув».
73] Як жайворон зі співами ширяє
74] По висі й раптом мовчазним стає,
75] А насолода у ньому ще грає,
76] Таким здалось уявлення моє
77] Тієї волі, що з її веління
78] Усе стає одвічно тим, чим є.
79] Хоч перед сумнівом мого сумління
80] Я був, мов скло над барвами пусте,
81] Йому забракло довгого терпіння.
82] Та з уст моїх: «То що ж воно все те?» -
83] З великим він виштовхувавсь напором,
84] І я уздрів, що свято скрізь росте.
85] І відповів із спалахнулим зором
86] Моїм думкам благословенний знак,
87] І розум втішив розв'язанням скорим:
88] «Ти, бачу, віриш, але просто так,
89] Не розібравшись, що те слово значить;
90] Ти віриш, а не знаєш, чом та як.
91] Ти наче той, хто сутності не бачить,
92] Хоч назву речі й відає умом,
93] Аж поки хтось йому не розтлумачить.
94] / царствіє небесноє силком
95] Покориться любові та надії,
96] Щоб волю Божу подолать цілком, -
97] Не як людьми людина володіє -
98] її долають, бо дає долать,
99] А, здолана, добром долать воліє.
100] В брові тій перша й п'ята дивувать
101] Тебе повинні душі, бо ж не в'яне
102] Ця ангельського краю благодать.
103] їх прах покинули вже християни,
104] Які повірили в каліцтво ніг,
105] Одна - що сталось, друга - що настане.
106] Ця, з Пекла, звідки ще ніхто не міг
107] Із добрим вийти наміром, - вдяглася
108] В свої кістки, -живих надій поріг.
109] З живих надій цих до небес знялася
110] Така молитва про благі краї,
111] Що просто аж до Бога підвелася.
112] Душа ця, про яку слова мої,
113] Вернувшись до живих на строки певні,
114] Повірила в того, хто спас її,
115] Й пірнула так в огні любові ревні,
116] Що, вмерлу знов, занесено було
117] її у ці святі чертоги древні.
118] Та ж з ласкою, що лляло джерело
119] Таке на глиб, що жодне сподівання
120] На дні уздріть нічого не могло,
121] Дала чуттям до правди спрямування,
122] І з ласки в ласку Бог її очам
123] Відкрив грядуще наше врятування.
124] Повіривши у нього, з почуттям
125] Більш не вклонялась ідольській
колоді
126] І докоряла грішним землякам.
127] Хрестилась в трьох жінок, яким в
поході
128] При правім колесі веліли йти,
129] Настав же хрест в десятий вік
відтоді.
130] О доле, в джерелі далека ти
131] Від тих, кому причини не знайомі
132] І хто не має сили їх знайти!
133] Ви ж не хапайтесь, смертні несвідомі,
134] З своїм судом: хай бачим Бога, все ж
135] Усі обранці нам ще не відомі.
136] Та незнання це втішне нам без меж,
137] Найвище благо з наших благ навіки, -
138] Бо те, що хоче Бог, ми хочем теж».
139] Так образ цей божественно великий,
140] Подовжуючи зір короткий мій,
141] Подав ці ніжні, чудодійні ліки.
142] І як цитрист вторує визначний
143] Значному співаку, торкавши струни,
144] Щоб спів його був гарний, голосний,
145] Так відгукались зграйно, наче луни,
146] Мигали згідно, як повіки, вряд
147] Два сяйва й блискали, немов перуни,
148] Орлиній мові громовій улад.
ПІСНЯ ДВАДЦЯТЬ ПЕРША
1] Віддав своєї владарки обличчю
2] Я очі, з ними й почуття були, -
3] З усякою простивсь чужою річчю,
4] Вона ж, не посміхнувшись: «Ти б коли, -
5] Сказала, - вздрів мій сміх, зазнав би
шкоди,
6] Став, як Семела б, жменею золи.
7] Бо, як ти бачиш, міць моєї вроди
8] Чимдалі все яскравіше сія,
9] Поки долаєм в цих чертогах сходи.
10] Якби себе не тамувала я,
11] То сяла б так, що впала б в тебе сила,
12] Неначе лист, коли гроза буя.
13] Вже досягли ми сьомого світила,
14] Що Лев на нього свій справляє тиск,
15] І спільно виграють обидва тіла.
16] Тож ум зведи, де очі ллють свій блиск,
17] Зроби дзеркала тій зображень зливі,
18] Яку тобі дає дзеркальний диск».
19] Хто знав би, що знайшли мої щасливі
20] Враз погляди в блаженному лиці,
21] Напрямлені на враження мінливі,
22] Той втямив би, чом в радостей вінці
23] Скорився я небесній провідниці,
24] Як ту відраду протиставив цій.
25] В цьому кристалі, що скріпив світниці
26] І славний іменем вождя зробивсь,
27] Який понищив геть пороки ниці,
28] У золоті, де промінь весь відбивсь,
29] Побачив сходи я, такі високі,
30] Що угорі мій погляд загубивсь.
31] Побачив я іще, як зносять спокій
32] Додолу безліч сяйв, і здумав: он
33] Зійшлись з усього неба ясноокі.
34] І як природні звичаї ворон
35] У купу всіх збирають, поки дніє,
36] Щоб з задубілих крил зігнати сон,
37] І вже летять птахи: той даленіє,
38] Той зараз же додому поверта,
39] А хто й двох кроків одлетіть не сміє, -
40] Так юрмилася сходиною та,
41] Похожа на гучну пташину зграю,
42] Сяйв низхідних процесія густа.
43] І той, хто із мого наблизивсь краю,
44] Так спалахнув, що я аж погадав:
45] «Це тим любов свою він розкриває».
46] А та, від кого я веління ждав,
47] Чи мовить, чи мовчать, була в чеканні,
48] Й не зле, що не питав я, хоч жадав.
49] Вона, побачивши мене в мовчанні,
50] Бо бачила в тому, хто бачить все,
51] Сказала: «Заспокойся у жаданні».
52] І я почав: «Мої заслуги - се,
53] Що не дає надій, але ж я - з тою,
54] Хто дозвіл запитать тебе несе,
55] Блаженний душе, радості габою
56] Укритий! Чом, скажи, між усіма
57] Ти, зблизившись, спиняєшся зі мною?
58] Скажи іще, чом сфера ця німа
59] І дзвін благочестивий не рокоче,
60] Як в нижчих колах, чом пісень нема?»
61] «У тебе вуші смертні, як і очі, -
62] Він одповів, - тож спів для тебе стих,
63] І владарка всміхнутися не хоче.
64] Зійшов я вниз по сходинах святих,
65] Лише щоб свята справив ти чудові
66] Для слів моїх і шат моїх світних.
67] Шлях збільшив я не з більшої любові,
68] Хоч більший жар любові тут не згас, -
69] Це бачиш ти в веселці пелюстковій.
70] Висока ж ласка, слуг зробивши з нас
71] Тій волі, що пасе зірчате стадо,
72] Нам приділила місце на весь час».
73] «Дивлюся, - я озвавсь, - свята лампадо,
74] Що вільної любові вистача,
75] Щоб вічній волі слугувати радо.
76] Та знову сумнів, мов удар меча:
77] Коли тут вас без ліку сяєв мчиться,
78] Чом хтось тебе лиш мовить признача?»
79] Мої слова не встигли закінчиться,
80] Як, маючи середину за вісь,
81] Вогонь, мов бистре жорно, став
крутиться,
82] Й слова любові з нього полились:
83] «Господнє світло має налітати
84] На мене, усього здіймати ввись.
85] Цей пломінь, з баченням моїм
зіллятий,
86] Підносить так мене, що бачу в'яв
87] Найвищу сутність, звідки він узятий.
88] А звідси й захват, що я ним засяв,
89] Бо з поглядом моїм, прозорим з себе,
90] Прозор у сяєві себе зрівняв.
91] Тож дух, який найбільш палає з неба,
92] Той серафим, що бачить Бога сам,
93] Не відповість, у чім твоя потреба.
94] У глиб такий одвіт твоїм словам
95] Захований, в такий провал запертий,
96] Що непомітний твореним очам.
97] Коли повернешся до світу смерті,
98] Усім скажи, щоб шляхом тим пустим
99] Не поспішали на загин одвертий.
100] Уми, вогненні тут, там - тільки дим;
101] Зміркуй же, як вони б щось там робили,
102] Коли не можуть тут, у небі цім».
103] До того ці слова мене вразили,
104] Що тишу я не зважився зломить,
105] Ледь: «Хто ти був?» - спитати стало
сили.
106] «Між італійських берегів стримить,
107] А біля місць твоїх угору пнеться^
108] Такий хребет, що грім внизу гримить;
109] Під пагорбом, що Катрією зветься,
110] Стояв затишний і самотній скит,
111] Відлюдникам і захист, і фортеця, -
112] Утретє він почав мені одвіт
113] І далі вів: - Я був такий горливий
114] В служінні Господові кілька літ,
115] Що, в їжу додававши сік оливи,
116] Я не боявся спеки й холодів,
117] Думками споглядальними щасливий.
118] Колись цей монастир плодами цвів,
119] Але тепер в занепаді пустому, -
120] І треба, щоб я всім про це повів, -
121] Я П'єром був Дам'яно в місці тому.
122] Петром же Грішником прийшов під дах
123] Приморського пречистенського дому.
124] Дали мені в похилих вже літах
125] Почесну шапку ту попівські кліки,
126] Що нині кидають їх по церквах.
127] Був Кіфа босий, а сосуд великий
128] Святого духа - той ходив худий,
129] І жебрали вони ім'ям владики.
130] А пастирів теперішніх - веди
131] Під руки, ще й підтримуючи пишно, -
132] Вагу-бо мають! - ще й в сідло сади.
133] Вони плащем коня встеляють смішно,
134] І двох тварюк у шкурі взриш одній, -
135] О, як, терпцю, страждаєш безутішно!»
136] По цих словах уздрів я, як вогні
137] Зі сходини на сходину стрибали
138] Й що не стрибок, яскрішали, ясні.
139] Зусюди збіглися і поставали,
140] Зчинивши крик такий, вгорі й внизу,
141] Що в нас такого зроду не чували.
142] І не добрав я слів крізь цю грозу.
ПІСНЯ ДВАДЦЯТЬ ДРУГА
1] Звернувсь я вражено до провідниці,
2] Як те маля, що помочі з біди
3] В порадниці шукає й рятівниці.
4] Мов синові, який тремтить, блідий,
5] Вона, підвищуючи віру в себе,
6] Тим тоном, що од сліз втира сліди,
7] Сказала: «Чи не знав ти, що ми в небі?
8] І чи не знав, що небо той святив,
9] Хто діє тільки по благій потребі?
10] Як вплинув би на тебе їхній спів
11] І посміх мій, - ти можеш зрозуміти
12] Із того, як тебе їх крик вразив.
13] Якби ж ти знав, про що він мав молити,
14] Тобі відома стала б люта мста,
15] Яку побачиш сам ще на землі ти.
16] Небесний меч ні рано не зліта,
17] Ні пізно, як, бува, тому здається,
18] Кого чи страх, чи радість огорта.
19] А зараз глянь туди і вздриш, як
в'ється
20] Багато різних духів видатних,
21] Як їх тобі розглянуть доведеться».
22] І я побачив там сто куль дрібних;
23] Вони усі, і перша, і остання, '
24] Палали сяйвом променів світних.
25] Я був, мов той, хто вгамував жадання,
26] Не зважившись розпитувать, бо він
27] Побоюється зайвого питання.
28] Найбільша й найяскравіша з перлин
29] Наблизилася, щоб я їй завдячив,
30] Коли думок моїх втамує плин.
31] І з неї я почув: «Коли б ти бачив,
32] Як я, всю добрість, що у ній горим, -
33] То гарних висловів би не настачив.
34] Та щоб з вичікуванням ти своїм
35] Не опізнивсь на ждані височини,
36] Вперед на мисль твою я відповім.
37] На тій горі, що висить над Кассіно,
38] Колись мав звичку темний люд простий
39] Ходити всім народом до вершини.
40] І перший я посмів їм повісти
41] Ім'я того, хто зніс із неба долу
42] Ту правду, що несе до висоти,
43] І зміг з усього вигнати околу,
44] Бо так в мені сіяла благодать,
45] Гріховний культ безбожного престолу.
46] Тут душі споглядальників мигтять,
47] Які, палаючи в могутнім жарі,
48] Готові цвіт і плід святий давать.
49] Тут Ромуальдо є, тут є Макарій,
50] Багато із братів моїх тут є,
51] Що нас, тверді серця, замкнув
келарій».
52] І я йому: «Це ставлення твоє,
53] Цей звернутий до мене голос щирий
54] І приязнь всіх, що знать себе дає,
55] Так надають мені до вас довіри,
56] Як світло сонця розу розкрива
57] Настільки, скільки вистача в ній
міри.
58] Прошу тебе я, отче, не ховай, -
59] Чи благочесний вид твій споглядати
60] Я матиму можливість і права?»
61] І він: «Твоє палке бажання, брате,
62] В останім небі знайде рішенець,
63] Як знайдуть всі чуття й моє завзяте.
64] Там повний і довершений кінець
65] У кожного жадання; як в колисці,
66] Незрушно свій несуть частки вінець.
67] Ні на осі вони, ні в певнім місці;
68] І сходи наші йдуть до них міцні,
69] Тобі не видимі у жодній рисці.
70] їх бачив Яків-праотець у сні
71] До самого вершка найвищих сходин,
72] І ангели по них ішли ясні.
73] Але тепер, щоб сходить ними, жоден
74] Ноги не підніма, і мій устав
75] Пергамент лиш бруднити нині годен.
76] З моїх монастирів сьогодні став
77] Кублом вже не один, а люди в рясах -
78] Як в лантухах мука, що черв псував.
79] Але й у лихварів, найбільше ласих,
80] Не так бунтує проти Бога хіть,
81] Як у ченців, закоханих в припасах.
82] Над чим в нас церква жадібно дрижить,
-
83] Не для рідні та й гірших, аніж рідні,
84] А для примушених на жебри жить.
85] Та смертні на рішучість досить бідні,
86] Щоб добра вість достатня їм була, -
87] Дуби ростуть повільно многоплідні.
88] Петро почав без золота й срібла,
89] Мені став любий піст, моління миле,
90] Франціскові ж - змалілість все дала.
91] Тепер же глянь, куди росте незріле
92] І як остання блискітка скреса,
93] Й побачиш сам, що чорним стало біле.
94] Проте Йордан роздавсь, як небеса
95] Того схотіли, й розступилось море, -
96] А то, звичайно, більші чудеса».
97] Він закінчив і линув у просторе
98] Те сонмище, й те сонмище співна
99] Знесла завія в небо неозоре.
100] Єдиним рухом пані чарівна
101] Звела й мене по сходах - керувала
102] Моєю так природою вона.
103] Ніколи в світі стільки не тривала
104] Дорога до нових, ще вищих втрат,
105] Як миттьова ця наша небувала.
106] Хай не вернусь до цих побожних свят,
107] Що я за ними покаянно плачу
108] І в груди б'ю себе багатократ,
109] Коли хутчій, ніж пучку ти гарячу
110] Смикнеш з вогню, я поміж зірних тіл
111] На знаку за Тельцем не був, читачу.
112] О славні зорі, о світильник сил
113] Високих, від яких мені був даний
114] Мій геній для значних і знатних діл!
115] Заходив пізно з вами, сходив рано
116] Отець усього смертного буття,
117] Коли вітрець я вперш відчув Тоскани.
118] Пізніш, коли, діставши милість, я
119] Зійшов у вище коло, що вас кружить,
120] Ваш край розкрив мені своє життя.
121] Тепер душа моя смиренно тужить,
122] Щоб ви дали їй сили перехід
123] Угору, хоч тяжкий, ураз подужать.
124] «Тобі так близько до кінця всіх бід, -
125] Сказала Беатріче, - ще всевладний
126] І гострий пильний погляд мати слід.
127] Рушаючи в подальший літ відрадний,
128] Ти озирнись на світ, що я до ніг
129] Тобі кладу, - який він неоглядний.
130] Щоб серцем радісним, наскільки б
зміг,
131] Ти з сонмом тріумфуючим зіткнувся,
132] Який ефіром ще примчать не встиг».
133] І поглядом своїм я повернувся
134] Крізь сім небес - і вгледів кулю цю
135] Такою, що презирливо всміхнувся.
136] Здавалося, вона гидка й Творцю,
137] І, хто думки веде у вище лоно.
138] Той чинить, як належить мудрецю.
139] Там бачив я твою дочку, Латоно,
140] Палаючу й без тінявих тих плям,
141] Що я вважав рідинним їхнє гроно,
142] Й того, чий батько Гіперіон сам,
143] Я бачив, і навкруг, і поруч дану
144] Путь дітям Майї та Діони там.
145] Відтам Юпітер став з меридіану
146] Між батька й сина; там я міг збагнуть
147] В усіх їх безперервні зміни стану.
148] Переді мною сім верстали путь,
149] Таких стрімливих і таких багатих,
150] І мріяли притулок осягнуть.
151] А тут уздрів я, звівшись на
Близнятах,
152] Нікчемну крапку із морів та гір,
153] Геть сповнену всю дикощів пихатих, -
154] І зір звернув я на прекрасний зір.
ПІСНЯ ДВАДЦЯТЬ ТРЕТЯ
1] Як під коханою листвою птиця
2] Біля гнізда, де сплять її пташки,
3] Коли в нічній пітьмі усе таїться,
4] Побачить прагне любі голівки
5] Й летіти добувати їм сніданок -
6] Обов'язок приємний, хоч тяжкий, -
7] І нетерпляче жде на світлий ранок,
8] Коли, прокинувшись, її сім'я
9] Зустріне щебетом ясний світанок, -
10] Так, випроставшись, владарка моя
11] Туди дивилась у задумі й мрії,
12] Де йшло повільніш сонце іздаля.
13] Я вздрів її в непевності й недії
14] І став, неначе той, хто жде чогось
15] І втишується у твердій надії.
16] Мені недовго ждати довелось:
17] Минуло часу зовсім небагато,
18] А полум'я у небі зайнялось.
19] І Беатріче мовила: «Йде свято
20] Звеличення Христа, й побачиш плід
21] Кружіння сфер, що вертяться завзято».
22] І так, здалось, палав у неї вид,
23] І світлі очі так її раділи,
24] Що мови я згубив останній слід.
25] Як Трівія свій усміх заяснілий
26] Під повню вічним німфам посила,
27] Які по небу сфери всі скрасили,
28] Так сонце над зірками без числа,
29] Світило всім од пломеня святого,
30] Як наше сонце - факелам з срібла.
31] І річищами сяєва живого
32] Пливла осяйна сутність у мій зір,
33] Аж нестерпучою була для нього.
34] О Беатріче, любий проводир!
35] Вона сказала: «Владна й над тобою
36] Чеснота, владарка світів і зір.
37] Тут - Всемогуття з Мудрістю святою,
38] Що поміж небом і землею шлях
39] Відкрили всім, омріяний журбою».
40] Як полум'я, рвучись у хмар жмутах,
41] Не вверх іде, а, всупереч природі,
42] Спадає раптом у наземний прах,
43] Так розум мій у любій насолоді,
44] Що переріс свою звичайну грань,
45] Не зна, що стало з ним при цій нагоді.
46] «Розплющ-но очі і на мене глянь!
47] Бо витримаєш ти мою усмішку,
48] Коли побачив стільки святкувань».
49] Я був, як той, хто геть забув ще в
ліжку,
50] Що снилось уві сні, й тепер дарма
51] Силкується згадати сну хоч кришку.
52] Жадану щедрість я відчув - сама
53] Така була, що не зітреться з книги,
54] Де забуття минулому нема.
55] Хай славних язиків зберуться здвиги,
56] Хай їх, годованих на молоці
57] Полімнії й сестер, звезуть квадриги,
58] Хай прийдуть всі допомагать митці, -
59] На частку й тисячну не оспіваю
60] Святу усмішку на святім лиці.
61] Отож в години змалювання Раю
62] Стрибком веде свята поема нить,
63] Долавши на шляху завад без краю.
64] Хто смертний той хребет згада на мить
65] І ту вагу, яка лежить на ньому, -
66] Не дорікатиме, що він тремтить.
67] Біда у хвилях човнику малому,
68] Коли під кілем плин на піну збивсь,
69] Біда й людині в випадку страшному.
70] «Чи так ти вже у вид мій залюбивсь,
71] Що й не помітив чарівного саду,
72] Який під променем Христа розвивсь?
73] Там роза, що дала всім на відраду
74] Святому Слову плоть, лілеї там,
75] Чий аромат несе благу всім раду», -
76] Так Беатріче; я ж її словам
77] Йдучи услід, до бою сил надати
78] Хотів своїм кволіючим очам.
79] Як промінь сонця в окрай хмар
розтятий
80] Колись-то дозволяв квітчастий луг
81] Затіненому оку показати,
82] Вогнів побачив я великий круг,
83] Освітлений яскравим сяйвом дужним,
84] Не бачачи джерел осяйних дуг.
85] О благосна чесното, над навкружним
86] Ти піднеслась, щоб місце дать мені
87] Й моїм очам, вже не таким потужним.
88] Красива квітка - їй я ночі й дні
89] Моливсь - своїм іменням спрямувала
90] Мій дух на найвеличніші вогні.
91] І пара моїх світел змалювала
92] Усю красу і радісність зорі,
93] Яка владає й тут, як там владала,
94] Коли, покинувши глибин краї,
95] Вінцевий пломінь, рухом опоясним
96] Обнявши миттю, закружляв її.
97] Мотив, що здався б на землі
прекрасним,
98] Тут гуркотав би як оглушний грім,
99] Хоч там би видався для душ незгасним,
-
100] Як порівняти з співом голосним
101] Кіфари ніжної з вінця в сапфірі,
102] Що небо ним сапфіріє святим.
103] «Я - ангельська любов і в'юсь в ефірі
104] Круг радості, яка прийшла до нас
105] Із чрева, що за сховок стало вірі,
106] І витимуся, владарко, весь час,
107] Аж поки здійснюється неба мрія,
108] Й до нього йдеш за сином, що всіх
спас».
109] Так голос колового іскровія
110] Виводив, хором духів огняних
111] Оспівувалась пресвята Марія.
112] А царська мантія на світових
113] Плечах, під Божих подихів потоком
114] Пекучіша й живіша за живих,
115] Над нами простиралась у глибокім
116] Просторі, що звідтіль, де я тримавсь,
117] Кінець зникав за обрієм широким.
118] Мій зір летіти на сназі не мавсь
119] Увінчаного пломеня слідами,
120] Бо той до сина любого здіймавсь.
121] І мов маля, що до своєї мами,
122] Наївшись, рученята простяга,
123] Бо це природний вияв між чуттями, -
124] В огнях з вершка звелась якась дуга,
125] Й пошана діві, що вони являли,
126] Була для мене вельми дорога.
127] І зараз же вони всі заспівали
128] Небесную царицю ніжно так,
129] Що в пам'ять звуки ці навік запали.
130] О, скільки в зерні видатних ознак
131] Ховають щедрі скрині, звідки вийшов
132] На землю не один розкішний злак!
133] Тут вічним скарбом той себе потішив,
134] Хто в Вавилонському вигнанні лив
135] Горючі за майном, яке залишив,
136] Тут тріумфує, бо його завів
137] Син Бога та Марії до держави
138] Й до давніх і нових учителів,
139] Той, хто трима ключі такої слави.
ПІСНЯ ДВАДЦЯТЬ ЧЕТВЕРТА
1] «О ви, на учту обрані велику
2] Святого агнця, що достатком страв
96] Єдиних воль підводила йому.
97] Співав він обертаючись: «Пуста є
98] Тобі ця пісня з розумом твоїм;
99] Ця правда, смертні, в вас зразка не
має».
100] Коли все стихло в образі яснім
101] Святого духа, не забувши знака,
102] Що ним земля ушанувала Рим,
103] То він почав: «Душа не йде ніяка
104] Сюди, якщо не вірила в Христа,
105] Бо це найперша нам усім відзнака.
106] Та згадує багато хто Христа,
107] А на суді стоятимуть не ближе -
108] За тих, що і не чули про Христа.
109] Тих християн засудить око свіже
110] Арапів, як ділити розпочнуть, -
111] Хто розкошує, хто жаровні лиже.
112] Що перси нашим владарям дадуть,
113] Коли почнеться книги розгортання,
114] Де списано їх бруд і каламуть?
115] Затямлять там Альбертове діяння,
116] Як він скерує крила у ганьбі
117] І празькі землі дасть на
плюндрування.
118] Затямлять Сену в горі та журбі,
119] Що принесе, фальшуючи й донині,
120] Той, хто на ловах знайде смерть собі.
121] Затямлять там, що в заздрісній
гордині
122] Шотландцю і англійцю тісно жить
123] Здалось на власній тільки половині.
124] Лишать в очах пишноту й сласну хіть
125] Іспанця та богемця, що границю
126] Забув своїй неславі спорудить.
127] Лишать в очах, як цінять в одиницю
128] Кульгу (єрусалимець був скупій),
129] А вади будуть в тисячу ціниться.
130] Лишать і пана в скнарості черствій
131] Із острова вулкана й спеки зразу,
132] Де шлях Анхіз колись покінчив свій;
133] От вид його, щоб дати до показу,
134] Усього написали кілька слів,
135] Уклавши щедрий зміст в убогу фразу.
136] От хай на його дядька й брата гнів
137] Обрушить всяк, бо піддали ті гані
138] Честь гідного народу й двох вінців.
139] От з португальцем тут норвежець
знані
140] На цілий Божий світ, як той далмат,
141] Який топив венецьке злото в твані.
142] Тут пощастить Угорщині, як ґрат
143] Всіх допильнує, й пощастить Наваррі,
144] Як гір не подолає хижий кат!
145] Хай стануть їй як засторога в сварі
146] Зойк Нікозії, Фамагости крик,
147] Бо там шаліє звір у дикій ярі
148] І не цурається лихих владик».
ПІСНЯ ДВАДЦЯТА
1] Коли вже той, хто ризу ніс червону,
2] Пішов на другу із півкуль земних
3] І день сховавсь під ночі охорону,
4] То зразу ж безліччю зірок ясних
5] Все небо у промінні засіяло,
6] А той же сам світив ясніш за них.
7] Мені це явище на думку спало,
8] Коли знак світу і його вождів
9] Свій дзьоб стулив, промовивши немало.
10] Й незмірна безліч тих живих світів
11] Співати почала, ще більш огняна,
12] Та саме що - я в гадці не лишив.
13] О чарівна любове, в усміх вбрана,
14] Поміж найблагочесніших думок
15] Яка здалась мені ти полум'яна!
16] Коли в цих самоцвітах, що в вінок
17] Оправлена з них сяйна шоста свічка,
18] Затих останній ангельський дзвінок,
19] Мені зачулось, мов гуркоче річка,
20] Далеко дзюркотить між каменюк,
21] Неначебто струмків джерельних
стрічка.
22] І нібито при гирлі цитри звук
23] Знаходить форму, і як подув, лине
24] Мелодією з флейти із-під рук, -
25] І тут, не переждавши ні хвилини,
26] Із образу так грім прогуркотав
27] Орлиним горлом, як із порожнини.
28] На голос обернувся він і став
29] У дзьобі словом, що я ждав од нього
30] І r cenui v своєму записав.
31] «Той орган мій, що бачить, а в земного
32] Орла ще й зносить сонце, - мовив він, -
33] Уваги потребує хоч не много.
34] З огнів, що видно з різних тут сторін,
35] Ті, з кого око тут моє іскриться,
36] Всі пильно дібрано один в один.
37] Цей, внутрішній, що створює зіницю,
38] Святого духа оспівав колись,
39] Возивши із ковчегом колісницю,
40] Тепер він знає, що перелились
41] Побожні співи на відплату рівну
42] І в пломеніючий вінець сплелись.
43] З п'ятьох, що створюють дугу
надбрівну,
44] Той, що від дзьоба перший, втишив ту
45] Журбу за сином у вдови незмивну.
46] Тепер він знає, що хоч доброту
47] Він виявляв, та вічного спокою
48] Позбувсь, бо душу не віддав хресту.
49] А другий, як угору йти дугою,
50] Відстрочуючи неминучу мить,
51] Покаявся з молитвою палкою.
52] Тепер він знає: присуд не щастить
53] Усунуть геть, з молитви ж можна в
слові
54] «Сьогоднішнє» на «завтрашнє»
змінить.
55] А дальший, поступившись пастухові,
56] Хай добрий намір дав гіркі плоди,
57] Мене й закони в грецькій вклав
обнові.
58] Тепер він знає, що хто зло сюди
59] З добром заніс, той приєднавсь до
лику,
60] Хоч світ од нього й зазнавав біди.
61] А цей, на згині вниз брови, на стику,
62] Гульєльмо був, що плаче край за ним,
63] Бо смерть прийшла не Карлу й
Федеріку.
64] Тепер він знає, що царем благим
65] Захоплюється небо, й в пишній свиті
66] Доводить це він одягом ясним.
67] Чи думав хто в несталім дольнім
світі,
68] Щоб той Ріфей-троянець п'ятим був,
69] Де четверо - особи знамениті?
70] Тепер він знає краще, ніж хто чув,
71] Про Божу благодать в небеснім краї,
72] Але до дна її не досягнув».
73] Як жайворон зі співами ширяє
74] По висі й раптом мовчазним стає,
75] А насолода у ньому ще грає,
76] Таким здалось уявлення моє
77] Тієї волі, що з її веління
78] Усе стає одвічно тим, чим є.
79] Хоч перед сумнівом мого сумління
80] Я був, мов скло над барвами пусте,
81] Йому забракло довгого терпіння.
82] Та з уст моїх: «То що ж воно все те?» -
83] З великим він виштовхувавсь напором,
84] І я уздрів, що свято скрізь росте.
85] І відповів із спалахнулим зором
86] Моїм думкам благословенний знак,
87] І розум втішив розв'язанням скорим:
88] «Ти, бачу, віриш, але просто так,
89] Не розібравшись, що те слово значить;
90] Ти віриш, а не знаєш, чом та як.
91] Ти наче той, хто сутності не бачить,
92] Хоч назву речі й відає умом,
93] Аж поки хтось йому не розтлумачить.
94] / царствіє небесноє силком
95] Покориться любові та надії,
96] Щоб волю Божу подолать цілком, -
97] Не як людьми людина володіє -
98] її долають, бо дає долать,
99] А, здолана, добром долать воліє.
100] В брові тій перша й п'ята дивувать
101] Тебе повинні душі, бо ж не в'яне
102] Ця ангельського краю благодать.
103] їх прах покинули вже християни,
104] Які повірили в каліцтво ніг,
105] Одна - що сталось, друга - що настане.
106] Ця, з Пекла, звідки ще ніхто не міг
107] Із добрим вийти наміром, - вдяглася
108] В свої кістки, -живих надій поріг.
109] З живих надій цих до небес знялася
110] Така молитва про благі краї,
111] Що просто аж до Бога підвелася.
112] Душа ця, про яку слова мої,
113] Вернувшись до живих на строки певні,
114] Повірила в того, хто спас її,
115] Й пірнула так в огні любові ревні,
116] Що, вмерлу знов, занесено було
117] її у ці святі чертоги древні.
118] Та ж з ласкою, що лляло джерело
119] Таке на глиб, що жодне сподівання
120] На дні уздріть нічого не могло,
121] Дала чуттям до правди спрямування,
122] І з ласки в ласку Бог її очам
123] Відкрив грядуще наше врятування.
124] Повіривши у нього, з почуттям
125] Більш не вклонялась ідольській
колоді
126] І докоряла грішним землякам.
127] Хрестилась в трьох жінок, яким в
поході
128] При правім колесі веліли йти,
129] Настав же хрест в десятий вік
відтоді.
130] О доле, в джерелі далека ти
131] Від тих, кому причини не знайомі
132] І хто не має сили їх знайти!
133] Ви ж не хапайтесь, смертні несвідомі,
134] З своїм судом: хай бачим Бога, все ж
135] Усі обранці нам ще не відомі.
136] Та незнання це втішне нам без меж,
137] Найвище благо з наших благ навіки, -
138] Бо те, що хоче Бог, ми хочем теж».
139] Так образ цей божественно великий,
140] Подовжуючи зір короткий мій,
141] Подав ці ніжні, чудодійні ліки.
142] І як цитрист вторує визначний
143] Значному співаку, торкавши струни,
144] Щоб спів його був гарний, голосний,
145] Так відгукались зграйно, наче луни,
146] Мигали згідно, як повіки, вряд
147] Два сяйва й блискали, немов перуни,
148] Орлиній мові громовій улад.
ПІСНЯ ДВАДЦЯТЬ ПЕРША
1] Віддав своєї владарки обличчю
2] Я очі, з ними й почуття були, -
3] З усякою простивсь чужою річчю,
4] Вона ж, не посміхнувшись: «Ти б коли, -
5] Сказала, - вздрів мій сміх, зазнав би
шкоди,
6] Став, як Семела б, жменею золи.
7] Бо, як ти бачиш, міць моєї вроди
8] Чимдалі все яскравіше сія,
9] Поки долаєм в цих чертогах сходи.
10] Якби себе не тамувала я,
11] То сяла б так, що впала б в тебе сила,
12] Неначе лист, коли гроза буя.
13] Вже досягли ми сьомого світила,
14] Що Лев на нього свій справляє тиск,
15] І спільно виграють обидва тіла.
16] Тож ум зведи, де очі ллють свій блиск,
17] Зроби дзеркала тій зображень зливі,
18] Яку тобі дає дзеркальний диск».
19] Хто знав би, що знайшли мої щасливі
20] Враз погляди в блаженному лиці,
21] Напрямлені на враження мінливі,
22] Той втямив би, чом в радостей вінці
23] Скорився я небесній провідниці,
24] Як ту відраду протиставив цій.
25] В цьому кристалі, що скріпив світниці
26] І славний іменем вождя зробивсь,
27] Який понищив геть пороки ниці,
28] У золоті, де промінь весь відбивсь,
29] Побачив сходи я, такі високі,
30] Що угорі мій погляд загубивсь.
31] Побачив я іще, як зносять спокій
32] Додолу безліч сяйв, і здумав: он
33] Зійшлись з усього неба ясноокі.
34] І як природні звичаї ворон
35] У купу всіх збирають, поки дніє,
36] Щоб з задубілих крил зігнати сон,
37] І вже летять птахи: той даленіє,
38] Той зараз же додому поверта,
39] А хто й двох кроків одлетіть не сміє, -
40] Так юрмилася сходиною та,
41] Похожа на гучну пташину зграю,
42] Сяйв низхідних процесія густа.
43] І той, хто із мого наблизивсь краю,
44] Так спалахнув, що я аж погадав:
45] «Це тим любов свою він розкриває».
46] А та, від кого я веління ждав,
47] Чи мовить, чи мовчать, була в чеканні,
48] Й не зле, що не питав я, хоч жадав.
49] Вона, побачивши мене в мовчанні,
50] Бо бачила в тому, хто бачить все,
51] Сказала: «Заспокойся у жаданні».
52] І я почав: «Мої заслуги - се,
53] Що не дає надій, але ж я - з тою,
54] Хто дозвіл запитать тебе несе,
55] Блаженний душе, радості габою
56] Укритий! Чом, скажи, між усіма
57] Ти, зблизившись, спиняєшся зі мною?
58] Скажи іще, чом сфера ця німа
59] І дзвін благочестивий не рокоче,
60] Як в нижчих колах, чом пісень нема?»
61] «У тебе вуші смертні, як і очі, -
62] Він одповів, - тож спів для тебе стих,
63] І владарка всміхнутися не хоче.
64] Зійшов я вниз по сходинах святих,
65] Лише щоб свята справив ти чудові
66] Для слів моїх і шат моїх світних.
67] Шлях збільшив я не з більшої любові,
68] Хоч більший жар любові тут не згас, -
69] Це бачиш ти в веселці пелюстковій.
70] Висока ж ласка, слуг зробивши з нас
71] Тій волі, що пасе зірчате стадо,
72] Нам приділила місце на весь час».
73] «Дивлюся, - я озвавсь, - свята лампадо,
74] Що вільної любові вистача,
75] Щоб вічній волі слугувати радо.
76] Та знову сумнів, мов удар меча:
77] Коли тут вас без ліку сяєв мчиться,
78] Чом хтось тебе лиш мовить признача?»
79] Мої слова не встигли закінчиться,
80] Як, маючи середину за вісь,
81] Вогонь, мов бистре жорно, став
крутиться,
82] Й слова любові з нього полились:
83] «Господнє світло має налітати
84] На мене, усього здіймати ввись.
85] Цей пломінь, з баченням моїм
зіллятий,
86] Підносить так мене, що бачу в'яв
87] Найвищу сутність, звідки він узятий.
88] А звідси й захват, що я ним засяв,
89] Бо з поглядом моїм, прозорим з себе,
90] Прозор у сяєві себе зрівняв.
91] Тож дух, який найбільш палає з неба,
92] Той серафим, що бачить Бога сам,
93] Не відповість, у чім твоя потреба.
94] У глиб такий одвіт твоїм словам
95] Захований, в такий провал запертий,
96] Що непомітний твореним очам.
97] Коли повернешся до світу смерті,
98] Усім скажи, щоб шляхом тим пустим
99] Не поспішали на загин одвертий.
100] Уми, вогненні тут, там - тільки дим;
101] Зміркуй же, як вони б щось там робили,
102] Коли не можуть тут, у небі цім».
103] До того ці слова мене вразили,
104] Що тишу я не зважився зломить,
105] Ледь: «Хто ти був?» - спитати стало
сили.
106] «Між італійських берегів стримить,
107] А біля місць твоїх угору пнеться^
108] Такий хребет, що грім внизу гримить;
109] Під пагорбом, що Катрією зветься,
110] Стояв затишний і самотній скит,
111] Відлюдникам і захист, і фортеця, -
112] Утретє він почав мені одвіт
113] І далі вів: - Я був такий горливий
114] В служінні Господові кілька літ,
115] Що, в їжу додававши сік оливи,
116] Я не боявся спеки й холодів,
117] Думками споглядальними щасливий.
118] Колись цей монастир плодами цвів,
119] Але тепер в занепаді пустому, -
120] І треба, щоб я всім про це повів, -
121] Я П'єром був Дам'яно в місці тому.
122] Петром же Грішником прийшов під дах
123] Приморського пречистенського дому.
124] Дали мені в похилих вже літах
125] Почесну шапку ту попівські кліки,
126] Що нині кидають їх по церквах.
127] Був Кіфа босий, а сосуд великий
128] Святого духа - той ходив худий,
129] І жебрали вони ім'ям владики.
130] А пастирів теперішніх - веди
131] Під руки, ще й підтримуючи пишно, -
132] Вагу-бо мають! - ще й в сідло сади.
133] Вони плащем коня встеляють смішно,
134] І двох тварюк у шкурі взриш одній, -
135] О, як, терпцю, страждаєш безутішно!»
136] По цих словах уздрів я, як вогні
137] Зі сходини на сходину стрибали
138] Й що не стрибок, яскрішали, ясні.
139] Зусюди збіглися і поставали,
140] Зчинивши крик такий, вгорі й внизу,
141] Що в нас такого зроду не чували.
142] І не добрав я слів крізь цю грозу.
ПІСНЯ ДВАДЦЯТЬ ДРУГА
1] Звернувсь я вражено до провідниці,
2] Як те маля, що помочі з біди
3] В порадниці шукає й рятівниці.
4] Мов синові, який тремтить, блідий,
5] Вона, підвищуючи віру в себе,
6] Тим тоном, що од сліз втира сліди,
7] Сказала: «Чи не знав ти, що ми в небі?
8] І чи не знав, що небо той святив,
9] Хто діє тільки по благій потребі?
10] Як вплинув би на тебе їхній спів
11] І посміх мій, - ти можеш зрозуміти
12] Із того, як тебе їх крик вразив.
13] Якби ж ти знав, про що він мав молити,
14] Тобі відома стала б люта мста,
15] Яку побачиш сам ще на землі ти.
16] Небесний меч ні рано не зліта,
17] Ні пізно, як, бува, тому здається,
18] Кого чи страх, чи радість огорта.
19] А зараз глянь туди і вздриш, як
в'ється
20] Багато різних духів видатних,
21] Як їх тобі розглянуть доведеться».
22] І я побачив там сто куль дрібних;
23] Вони усі, і перша, і остання, '
24] Палали сяйвом променів світних.
25] Я був, мов той, хто вгамував жадання,
26] Не зважившись розпитувать, бо він
27] Побоюється зайвого питання.
28] Найбільша й найяскравіша з перлин
29] Наблизилася, щоб я їй завдячив,
30] Коли думок моїх втамує плин.
31] І з неї я почув: «Коли б ти бачив,
32] Як я, всю добрість, що у ній горим, -
33] То гарних висловів би не настачив.
34] Та щоб з вичікуванням ти своїм
35] Не опізнивсь на ждані височини,
36] Вперед на мисль твою я відповім.
37] На тій горі, що висить над Кассіно,
38] Колись мав звичку темний люд простий
39] Ходити всім народом до вершини.
40] І перший я посмів їм повісти
41] Ім'я того, хто зніс із неба долу
42] Ту правду, що несе до висоти,
43] І зміг з усього вигнати околу,
44] Бо так в мені сіяла благодать,
45] Гріховний культ безбожного престолу.
46] Тут душі споглядальників мигтять,
47] Які, палаючи в могутнім жарі,
48] Готові цвіт і плід святий давать.
49] Тут Ромуальдо є, тут є Макарій,
50] Багато із братів моїх тут є,
51] Що нас, тверді серця, замкнув
келарій».
52] І я йому: «Це ставлення твоє,
53] Цей звернутий до мене голос щирий
54] І приязнь всіх, що знать себе дає,
55] Так надають мені до вас довіри,
56] Як світло сонця розу розкрива
57] Настільки, скільки вистача в ній
міри.
58] Прошу тебе я, отче, не ховай, -
59] Чи благочесний вид твій споглядати
60] Я матиму можливість і права?»
61] І він: «Твоє палке бажання, брате,
62] В останім небі знайде рішенець,
63] Як знайдуть всі чуття й моє завзяте.
64] Там повний і довершений кінець
65] У кожного жадання; як в колисці,
66] Незрушно свій несуть частки вінець.
67] Ні на осі вони, ні в певнім місці;
68] І сходи наші йдуть до них міцні,
69] Тобі не видимі у жодній рисці.
70] їх бачив Яків-праотець у сні
71] До самого вершка найвищих сходин,
72] І ангели по них ішли ясні.
73] Але тепер, щоб сходить ними, жоден
74] Ноги не підніма, і мій устав
75] Пергамент лиш бруднити нині годен.
76] З моїх монастирів сьогодні став
77] Кублом вже не один, а люди в рясах -
78] Як в лантухах мука, що черв псував.
79] Але й у лихварів, найбільше ласих,
80] Не так бунтує проти Бога хіть,
81] Як у ченців, закоханих в припасах.
82] Над чим в нас церква жадібно дрижить,
-
83] Не для рідні та й гірших, аніж рідні,
84] А для примушених на жебри жить.
85] Та смертні на рішучість досить бідні,
86] Щоб добра вість достатня їм була, -
87] Дуби ростуть повільно многоплідні.
88] Петро почав без золота й срібла,
89] Мені став любий піст, моління миле,
90] Франціскові ж - змалілість все дала.
91] Тепер же глянь, куди росте незріле
92] І як остання блискітка скреса,
93] Й побачиш сам, що чорним стало біле.
94] Проте Йордан роздавсь, як небеса
95] Того схотіли, й розступилось море, -
96] А то, звичайно, більші чудеса».
97] Він закінчив і линув у просторе
98] Те сонмище, й те сонмище співна
99] Знесла завія в небо неозоре.
100] Єдиним рухом пані чарівна
101] Звела й мене по сходах - керувала
102] Моєю так природою вона.
103] Ніколи в світі стільки не тривала
104] Дорога до нових, ще вищих втрат,
105] Як миттьова ця наша небувала.
106] Хай не вернусь до цих побожних свят,
107] Що я за ними покаянно плачу
108] І в груди б'ю себе багатократ,
109] Коли хутчій, ніж пучку ти гарячу
110] Смикнеш з вогню, я поміж зірних тіл
111] На знаку за Тельцем не був, читачу.
112] О славні зорі, о світильник сил
113] Високих, від яких мені був даний
114] Мій геній для значних і знатних діл!
115] Заходив пізно з вами, сходив рано
116] Отець усього смертного буття,
117] Коли вітрець я вперш відчув Тоскани.
118] Пізніш, коли, діставши милість, я
119] Зійшов у вище коло, що вас кружить,
120] Ваш край розкрив мені своє життя.
121] Тепер душа моя смиренно тужить,
122] Щоб ви дали їй сили перехід
123] Угору, хоч тяжкий, ураз подужать.
124] «Тобі так близько до кінця всіх бід, -
125] Сказала Беатріче, - ще всевладний
126] І гострий пильний погляд мати слід.
127] Рушаючи в подальший літ відрадний,
128] Ти озирнись на світ, що я до ніг
129] Тобі кладу, - який він неоглядний.
130] Щоб серцем радісним, наскільки б
зміг,
131] Ти з сонмом тріумфуючим зіткнувся,
132] Який ефіром ще примчать не встиг».
133] І поглядом своїм я повернувся
134] Крізь сім небес - і вгледів кулю цю
135] Такою, що презирливо всміхнувся.
136] Здавалося, вона гидка й Творцю,
137] І, хто думки веде у вище лоно.
138] Той чинить, як належить мудрецю.
139] Там бачив я твою дочку, Латоно,
140] Палаючу й без тінявих тих плям,
141] Що я вважав рідинним їхнє гроно,
142] Й того, чий батько Гіперіон сам,
143] Я бачив, і навкруг, і поруч дану
144] Путь дітям Майї та Діони там.
145] Відтам Юпітер став з меридіану
146] Між батька й сина; там я міг збагнуть
147] В усіх їх безперервні зміни стану.
148] Переді мною сім верстали путь,
149] Таких стрімливих і таких багатих,
150] І мріяли притулок осягнуть.
151] А тут уздрів я, звівшись на
Близнятах,
152] Нікчемну крапку із морів та гір,
153] Геть сповнену всю дикощів пихатих, -
154] І зір звернув я на прекрасний зір.
ПІСНЯ ДВАДЦЯТЬ ТРЕТЯ
1] Як під коханою листвою птиця
2] Біля гнізда, де сплять її пташки,
3] Коли в нічній пітьмі усе таїться,
4] Побачить прагне любі голівки
5] Й летіти добувати їм сніданок -
6] Обов'язок приємний, хоч тяжкий, -
7] І нетерпляче жде на світлий ранок,
8] Коли, прокинувшись, її сім'я
9] Зустріне щебетом ясний світанок, -
10] Так, випроставшись, владарка моя
11] Туди дивилась у задумі й мрії,
12] Де йшло повільніш сонце іздаля.
13] Я вздрів її в непевності й недії
14] І став, неначе той, хто жде чогось
15] І втишується у твердій надії.
16] Мені недовго ждати довелось:
17] Минуло часу зовсім небагато,
18] А полум'я у небі зайнялось.
19] І Беатріче мовила: «Йде свято
20] Звеличення Христа, й побачиш плід
21] Кружіння сфер, що вертяться завзято».
22] І так, здалось, палав у неї вид,
23] І світлі очі так її раділи,
24] Що мови я згубив останній слід.
25] Як Трівія свій усміх заяснілий
26] Під повню вічним німфам посила,
27] Які по небу сфери всі скрасили,
28] Так сонце над зірками без числа,
29] Світило всім од пломеня святого,
30] Як наше сонце - факелам з срібла.
31] І річищами сяєва живого
32] Пливла осяйна сутність у мій зір,
33] Аж нестерпучою була для нього.
34] О Беатріче, любий проводир!
35] Вона сказала: «Владна й над тобою
36] Чеснота, владарка світів і зір.
37] Тут - Всемогуття з Мудрістю святою,
38] Що поміж небом і землею шлях
39] Відкрили всім, омріяний журбою».
40] Як полум'я, рвучись у хмар жмутах,
41] Не вверх іде, а, всупереч природі,
42] Спадає раптом у наземний прах,
43] Так розум мій у любій насолоді,
44] Що переріс свою звичайну грань,
45] Не зна, що стало з ним при цій нагоді.
46] «Розплющ-но очі і на мене глянь!
47] Бо витримаєш ти мою усмішку,
48] Коли побачив стільки святкувань».
49] Я був, як той, хто геть забув ще в
ліжку,
50] Що снилось уві сні, й тепер дарма
51] Силкується згадати сну хоч кришку.
52] Жадану щедрість я відчув - сама
53] Така була, що не зітреться з книги,
54] Де забуття минулому нема.
55] Хай славних язиків зберуться здвиги,
56] Хай їх, годованих на молоці
57] Полімнії й сестер, звезуть квадриги,
58] Хай прийдуть всі допомагать митці, -
59] На частку й тисячну не оспіваю
60] Святу усмішку на святім лиці.
61] Отож в години змалювання Раю
62] Стрибком веде свята поема нить,
63] Долавши на шляху завад без краю.
64] Хто смертний той хребет згада на мить
65] І ту вагу, яка лежить на ньому, -
66] Не дорікатиме, що він тремтить.
67] Біда у хвилях човнику малому,
68] Коли під кілем плин на піну збивсь,
69] Біда й людині в випадку страшному.
70] «Чи так ти вже у вид мій залюбивсь,
71] Що й не помітив чарівного саду,
72] Який під променем Христа розвивсь?
73] Там роза, що дала всім на відраду
74] Святому Слову плоть, лілеї там,
75] Чий аромат несе благу всім раду», -
76] Так Беатріче; я ж її словам
77] Йдучи услід, до бою сил надати
78] Хотів своїм кволіючим очам.
79] Як промінь сонця в окрай хмар
розтятий
80] Колись-то дозволяв квітчастий луг
81] Затіненому оку показати,
82] Вогнів побачив я великий круг,
83] Освітлений яскравим сяйвом дужним,
84] Не бачачи джерел осяйних дуг.
85] О благосна чесното, над навкружним
86] Ти піднеслась, щоб місце дать мені
87] Й моїм очам, вже не таким потужним.
88] Красива квітка - їй я ночі й дні
89] Моливсь - своїм іменням спрямувала
90] Мій дух на найвеличніші вогні.
91] І пара моїх світел змалювала
92] Усю красу і радісність зорі,
93] Яка владає й тут, як там владала,
94] Коли, покинувши глибин краї,
95] Вінцевий пломінь, рухом опоясним
96] Обнявши миттю, закружляв її.
97] Мотив, що здався б на землі
прекрасним,
98] Тут гуркотав би як оглушний грім,
99] Хоч там би видався для душ незгасним,
-
100] Як порівняти з співом голосним
101] Кіфари ніжної з вінця в сапфірі,
102] Що небо ним сапфіріє святим.
103] «Я - ангельська любов і в'юсь в ефірі
104] Круг радості, яка прийшла до нас
105] Із чрева, що за сховок стало вірі,
106] І витимуся, владарко, весь час,
107] Аж поки здійснюється неба мрія,
108] Й до нього йдеш за сином, що всіх
спас».
109] Так голос колового іскровія
110] Виводив, хором духів огняних
111] Оспівувалась пресвята Марія.
112] А царська мантія на світових
113] Плечах, під Божих подихів потоком
114] Пекучіша й живіша за живих,
115] Над нами простиралась у глибокім
116] Просторі, що звідтіль, де я тримавсь,
117] Кінець зникав за обрієм широким.
118] Мій зір летіти на сназі не мавсь
119] Увінчаного пломеня слідами,
120] Бо той до сина любого здіймавсь.
121] І мов маля, що до своєї мами,
122] Наївшись, рученята простяга,
123] Бо це природний вияв між чуттями, -
124] В огнях з вершка звелась якась дуга,
125] Й пошана діві, що вони являли,
126] Була для мене вельми дорога.
127] І зараз же вони всі заспівали
128] Небесную царицю ніжно так,
129] Що в пам'ять звуки ці навік запали.
130] О, скільки в зерні видатних ознак
131] Ховають щедрі скрині, звідки вийшов
132] На землю не один розкішний злак!
133] Тут вічним скарбом той себе потішив,
134] Хто в Вавилонському вигнанні лив
135] Горючі за майном, яке залишив,
136] Тут тріумфує, бо його завів
137] Син Бога та Марії до держави
138] Й до давніх і нових учителів,
139] Той, хто трима ключі такої слави.
ПІСНЯ ДВАДЦЯТЬ ЧЕТВЕРТА
1] «О ви, на учту обрані велику
2] Святого агнця, що достатком страв
You have read 1 text from Ukrainian literature.
Next - Божественная Комедiя - 21
- Parts
- Божественная Комедiя - 01Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.Total number of words is 3780Total number of unique words is 195725.5 of words are in the 2000 most common words35.8 of words are in the 5000 most common words42.3 of words are in the 8000 most common words
- Божественная Комедiя - 02Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.Total number of words is 3753Total number of unique words is 196025.2 of words are in the 2000 most common words36.1 of words are in the 5000 most common words42.9 of words are in the 8000 most common words
- Божественная Комедiя - 03Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.Total number of words is 3800Total number of unique words is 195625.1 of words are in the 2000 most common words36.0 of words are in the 5000 most common words42.1 of words are in the 8000 most common words
- Божественная Комедiя - 04Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.Total number of words is 3816Total number of unique words is 194825.9 of words are in the 2000 most common words36.6 of words are in the 5000 most common words43.5 of words are in the 8000 most common words
- Божественная Комедiя - 05Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.Total number of words is 3758Total number of unique words is 196125.5 of words are in the 2000 most common words35.9 of words are in the 5000 most common words42.2 of words are in the 8000 most common words
- Божественная Комедiя - 06Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.Total number of words is 3818Total number of unique words is 199525.2 of words are in the 2000 most common words36.5 of words are in the 5000 most common words42.9 of words are in the 8000 most common words
- Божественная Комедiя - 07Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.Total number of words is 3832Total number of unique words is 193826.9 of words are in the 2000 most common words37.0 of words are in the 5000 most common words43.2 of words are in the 8000 most common words
- Божественная Комедiя - 08Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.Total number of words is 3809Total number of unique words is 193027.0 of words are in the 2000 most common words38.9 of words are in the 5000 most common words45.8 of words are in the 8000 most common words
- Божественная Комедiя - 09Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.Total number of words is 3792Total number of unique words is 193426.8 of words are in the 2000 most common words38.4 of words are in the 5000 most common words45.1 of words are in the 8000 most common words
- Божественная Комедiя - 10Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.Total number of words is 3741Total number of unique words is 196128.1 of words are in the 2000 most common words38.6 of words are in the 5000 most common words45.0 of words are in the 8000 most common words
- Божественная Комедiя - 11Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.Total number of words is 3752Total number of unique words is 190126.9 of words are in the 2000 most common words38.5 of words are in the 5000 most common words45.0 of words are in the 8000 most common words
- Божественная Комедiя - 12Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.Total number of words is 3748Total number of unique words is 196427.0 of words are in the 2000 most common words38.0 of words are in the 5000 most common words44.4 of words are in the 8000 most common words
- Божественная Комедiя - 13Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.Total number of words is 3778Total number of unique words is 194427.1 of words are in the 2000 most common words37.4 of words are in the 5000 most common words44.6 of words are in the 8000 most common words
- Божественная Комедiя - 14Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.Total number of words is 3740Total number of unique words is 196526.9 of words are in the 2000 most common words38.6 of words are in the 5000 most common words44.7 of words are in the 8000 most common words
- Божественная Комедiя - 15Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.Total number of words is 3732Total number of unique words is 194628.0 of words are in the 2000 most common words38.9 of words are in the 5000 most common words45.2 of words are in the 8000 most common words
- Божественная Комедiя - 16Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.Total number of words is 3785Total number of unique words is 191126.4 of words are in the 2000 most common words36.6 of words are in the 5000 most common words43.2 of words are in the 8000 most common words
- Божественная Комедiя - 17Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.Total number of words is 3757Total number of unique words is 199226.2 of words are in the 2000 most common words36.9 of words are in the 5000 most common words43.5 of words are in the 8000 most common words
- Божественная Комедiя - 18Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.Total number of words is 3714Total number of unique words is 200223.8 of words are in the 2000 most common words33.8 of words are in the 5000 most common words40.5 of words are in the 8000 most common words
- Божественная Комедiя - 19Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.Total number of words is 3787Total number of unique words is 194624.7 of words are in the 2000 most common words35.5 of words are in the 5000 most common words41.5 of words are in the 8000 most common words
- Божественная Комедiя - 20Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.Total number of words is 3747Total number of unique words is 195124.7 of words are in the 2000 most common words35.9 of words are in the 5000 most common words42.9 of words are in the 8000 most common words
- Божественная Комедiя - 21Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.Total number of words is 3810Total number of unique words is 193826.5 of words are in the 2000 most common words36.8 of words are in the 5000 most common words43.2 of words are in the 8000 most common words
- Божественная Комедiя - 22Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.Total number of words is 3670Total number of unique words is 197424.8 of words are in the 2000 most common words35.4 of words are in the 5000 most common words41.9 of words are in the 8000 most common words
- Божественная Комедiя - 23Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.Total number of words is 3888Total number of unique words is 206823.0 of words are in the 2000 most common words33.8 of words are in the 5000 most common words40.1 of words are in the 8000 most common words
- Божественная Комедiя - 24Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.Total number of words is 3918Total number of unique words is 205420.1 of words are in the 2000 most common words28.9 of words are in the 5000 most common words34.4 of words are in the 8000 most common words
- Божественная Комедiя - 25Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.Total number of words is 3915Total number of unique words is 209118.7 of words are in the 2000 most common words28.3 of words are in the 5000 most common words34.9 of words are in the 8000 most common words
- Божественная Комедiя - 26Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.Total number of words is 3955Total number of unique words is 204020.2 of words are in the 2000 most common words29.1 of words are in the 5000 most common words35.0 of words are in the 8000 most common words
- Божественная Комедiя - 27Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.Total number of words is 3933Total number of unique words is 206621.7 of words are in the 2000 most common words31.6 of words are in the 5000 most common words37.5 of words are in the 8000 most common words
- Божественная Комедiя - 28Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.Total number of words is 3805Total number of unique words is 206420.2 of words are in the 2000 most common words29.3 of words are in the 5000 most common words34.4 of words are in the 8000 most common words
- Божественная Комедiя - 29Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.Total number of words is 3921Total number of unique words is 206121.7 of words are in the 2000 most common words31.4 of words are in the 5000 most common words37.3 of words are in the 8000 most common words
- Божественная Комедiя - 30Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.Total number of words is 3992Total number of unique words is 204322.2 of words are in the 2000 most common words32.6 of words are in the 5000 most common words38.7 of words are in the 8000 most common words
- Божественная Комедiя - 31Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.Total number of words is 3817Total number of unique words is 199220.9 of words are in the 2000 most common words30.3 of words are in the 5000 most common words36.1 of words are in the 8000 most common words
- Божественная Комедiя - 32Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.Total number of words is 3910Total number of unique words is 200820.7 of words are in the 2000 most common words30.6 of words are in the 5000 most common words36.7 of words are in the 8000 most common words
- Божественная Комедiя - 33Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.Total number of words is 3953Total number of unique words is 187024.6 of words are in the 2000 most common words35.3 of words are in the 5000 most common words40.9 of words are in the 8000 most common words
- Божественная Комедiя - 34Each bar represents the percentage of words per 1000 most common words.Total number of words is 1541Total number of unique words is 87029.3 of words are in the 2000 most common words38.6 of words are in the 5000 most common words44.3 of words are in the 8000 most common words